Цілі сталого розвитку

Підтримка європейської дослідницької діяльності через співпрацю зі стейкхолдерами та інституційні реформи

20.12.2023

INITIATE – це проект, який має на меті розширити можливості університів для розвитку досліджень шляхом інституційної трансформації.
Проєкт прагне розробити підхід до цієї трансформації, який враховує потреби закладу, наявні ресурси, політичні бар’єри, передовий досвід інших ініціатив, а також потенційні можливості співпраці з іншими установами та місцевими екосистемами. Процес включатиме ітеративні науково-дослідні лабораторії за підтримки онлайн Центру знань для вироблення політичних рекомендацій, які допоможуть стимулювати розвиток науково-дослідної діяльності та наукової досконалості. Цей підхід буде продемонстровано в Хорватії, Португалії та Північній Македонії, в результаті чого буде розроблено дорожню карту для довгострокового впровадження досліджень і розробок у країнах-учасницях з визначеними прикладами для реплікації, а також створено Альянс для переходу до зеленої енергетики для забезпечення довгострокової стійкості результатів INITIATE.
Консорціум INITIATE складається з 14 партнерських організацій з 11 країн Європи та Африки:
  • Загребський університет, Хорватія (координатор);
  • ESEIA, Австрія;
  • Кіпрський інститут, Кіпр;
  • Інститут Йожефа Штефана, Словенія;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна;
  • Brain Information Technologies, Хорватія;
  • B1 Media, Хорватія;
  • Університет Мохаммеда Прем’єр 1, Марокко;
  • Інститут ядерної науки – Інститут Вінча, Словенія;
  • Університет св. Кирила і Мефодія в Скоп’є, Північна Македонія;
  • Публічна компанія Elektroprivreda Bosne i Hercegovine, Боснія і Герцеговина;
  • ISCTE – Університетський інститут Лісабона, Португалія;
  • Національний університет “Львівська політехніка”, Україна;
  • Трансільванський університет у Брашові, Румунія.
INITIATE була однією з 61 пропозицій, поданих на конкурс HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-03-01: Ініціатива європейської досконалості. Проєкт отримав фінансування в розмірі 4,5 млн євро і триватиме 42 місяці.

Відбулась завершальна зустріч за міжнародним проєктом Зелена Трансформація Українських університетів

18.12.2023

У Вроцлавському університеті науки та технологій 11-15 грудня 2023 р. відбулась завершальна зустріч за міжнародним проєктом Зелена Трансформація Українських університетів (Green Transition in Ukrainian Universities – GTUA NAWA Project 2023) в якій прийняли участь декан факультету Автоматики і комп’ютеризованих технологій проф. Олександр ФИЛИПЕНКО, професорка кафедри КІТАР Олена ТОКАРЄВА та доцент кафедри Охорони праці Ганна ПРОНЮК.

На зустрічі заступницею Голови Національного Агентства із Забезпечення Якості Вищої Освіти Наталією СТУКАЛО було доведено оцінку (Evaluation Report) звітів із самоаналізу (Self-assessment) кожного з Українських університетів, учасників проєкту, висловлені рекомендації до подальших дій в напрямку реалізації ними цілей сталого розвитку.

Науковиця ХНУРЕ отримала заохочувальну номінацію «Молода вчена» програми «Для жінок в науці»

12.12.2023

Високо цінуючи наукове розуміння і гендерну рівність, L’Oréal започаткувала в 1998 році програму «Для жінок в науці, яка спрямована на зміцнення позицій жінок в науці, підтримку передового наукового досвіду і сприяння талановитим жінкам-науковцям у визнанні, на яке вони заслуговують.

Українська Премія є частиною глобальної програми  L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» й реалізовується в Україні п’ятий рік поспіль.

Науковці ХНУРЕ взяли участь у німецько-українському воркшопі, присвяченому результатам міжнародної співпраці у 2023 році

07.12.2023

6 грудня відбувся німецько-український воркшоп “German-Ukrainian Collaboration Workshop 2023”, організованому на базі Університету імені Г.В. Лейбніця (м. Гановер, Німеччина), у якому взяли участь науковці від українських університетів: Харківського національного університету радіоелектроніки та Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро), а також від Інституту кріобіології та кріомедицини НАН України. У воркшопі також були представлені науковці з Іспанії, Франції та Колумбії. Від ХНУРЕ взяли участь науковці кафедри біомедичної інженерії – завідувач кафедри, професор  Олег Аврунін, доценти Максим Тимкович і Каріна Селіванова та аспірант Андрій Соколов. Організатором виступила професор Біргіт Гласмахер (Prof. Prof. h.c. Dr.-Ing Birgit Glasmacher, M.Sc.), директор Інституту мультифазних процесів (ІМП) Університету ім. Г.В. Лейбніця (LUH) та модератор – аспірантка Олександра Губенія (Ph.D Student, M.Sc. Oleksandra Hubenia).

Метою воркшопу було посилення міжнародних зв’язків між вишами України та Німеччини, а також обговорення нових міжнародних проєктів і актуальних наукових напрямів. Програма воркшопу.

Науковці ХНУРЕ проводять дослідження екологічного спрямування
Науковці ХНУРЕ проводять дослідження екологічного спрямування

04.12.2023

У рамках виконання завдань ХНУРЕ щодо реалізації Цілей сталого розвитку науковці на кафедрі КІТАР проводять дослідження екологічного спрямування.
Зокрема, проф. Невлюдов І.Ш., доц. Жарікова І.В., доц. Чала О.О., доц. Максимова С.С. опублікували статтю «Automatic Machine of Plastic Bottles and Aluminum Cans Collection for Recycling» у міжнародному науковому журналі «Journal of Universal Science Research».

Робота присвячена розробці автоматичного обладнання для збору вторинної сировини з пластику та алюмінію з метою відправки її на подальшу переробку.

Обмін досвідом щодо третьої місії університетів
Обмін досвідом щодо третьої місії університетів

04.12.2023

З 6 по 10 листопада представники Харківського національного університету радіоелектроніки Максим Колісник та Василь Россіхін взяли участь у UNICOM Study Visit до  Лундського університету (Швеція) Lund University в рамках реалізації проєкту  “Університети-громади: Зміцнення співпраці (UNICOM)” (Universities-Communities: strengthening cooperation – Erasmus +project UNICOM).
Під час візиту наші співробітники вивчали та обмінювались досвідом щодо реалізації третьої місії університетів в Lund University, який входить до 100 найкращих університетів світу, заснований у XVII ст. та має більше 45000 студентів, з яких 28 % іноземних студентів з 130 країн, 266 освітніх програм, міжнародну співпрацю з 670 університетами з 75 країн світу. У рамках навчального візиту представники консорціуму “Університети-громади: Зміцнення співпраці (UNICOM)” відвідали Науковий центр Ваттенхаллен. Ваттенхаллен є дослідницьким центром Лундського університету та регіональним ресурсом Швеції для технологічної та наукової освіти. Експерименти та виставки включені в усі освітні програми  Lund University. Університетські кафедри та місцевий бізнес поділилися своїм досвідом та знаннями у розробці нових експериментів. Разом з Міністерством освіти і науки України та університетами України, Німеччини, Латвії, Чехії було розглянуто та обговорено можливості співпраці з Офісом співробітництва, Офісом Інновацій Lund University, розвитку співробітництва у Швеції та потенціал нових проєктів з нашими партнерами.

У видавництві Springer надруковано книгу «Information and Communication Technologies and Sustainable Development»
У видавництві Springer надруковано книгу «Information and Communication Technologies and Sustainable Development»

21.11.2023

У видавництві Springer в серії «Lecture Notes in Networks and Systems» (LNNS, volume 809) надруковано книгу «Information and Communication Technologies and Sustainable Development. Advanced Approaches and Innovations in Up-to-Date Networks and Systems».

Книга представляє останні дослідження в галузі ІКТ-систем нового покоління для сучасного сталого суспільства, дистанційного зондування землі. Обговорюються результати спільних досліджень НАНУ, ключових університетів України та вчених різних країн. Служить довідником з еволюції інтелектуальних систем ІКТ для дослідників і практиків в академічних і промислових колах.

Відкриття Центру інновацій та компетенцій «Кібер Дія» у ХНУРЕ
Відкриття Центру інновацій та компетенцій «Кібер Дія» у ХНУРЕ

21.11.2023

Нещодавно відбулося відкриття Центру інновацій та компетенцій «Кібер Дія» у Харкові. Центр відкрито на базі Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) з підпорядкуванням кафедрі інфокомунікаційної інженерії імені В.В. Поповського. Положення про Центр інновацій та компетенцій «Кібер Дія» у ХНУРЕ було затверджено ще на жовтневому засіданні Вченої ради нашого університету.

Керівником Центру є професор кафедри ІКІ імені В.В. Поповського доктор технічних наук, професор Євдокименко Марина Олександрівна.

На кафедрі БМІ розпочалась підготовка школярів до участі у конкурсі науково-дослідницьких робіт МАН

20.11.2023

Завдяки багаторічній співпраці кафедри БМІ з КЗ «Харківський  ліцей №147 Харківської міської ради», яку започаткувала доцентка Яна Носова, у цьому році відбувається підготовка школярів до участі у конкурсі науково-дослідницьких робіт МАН з фізики та математики.

20 листопада кафедру відвідав учень 10 класу Владислав Оробей  та вчитель фізики , спеціаліст вищої категорії  Пухтінова Л.І.  Завідувач кафедри професор Олег Аврунін ознайомив з новітнім обладнанням для нейронавігації та нейрохірургії, продемонстрував пристрій – дальномір для реєстрації відстаней до обʼєкту.

Проєкт Зелена ІТ – переможець конкурсу від ректора
Проєкт Зелена ІТ – переможець конкурсу від ректора

18.11.2023

Напередодні Міжнародного дня студентів в.о. ректора ХНУРЕ Ігор Рубан зустрівся із переможцями конкурсу, який було присвячено пошуку ідей для втілення у Першому серед кращих.

Ігор Вікторович ретельно вивчив усі пропозиції, відзначив креатив та непересічні ідеї конкурсантів, й переможницею обрав Анастасію Приліпко, АКТСІу-23-1.

Аспірант кафедри БМІ взяв участь у заходах Всесвітньої виставки охорони здоров’я в столиці Саудівської Аравії
Аспірант кафедри БМІ взяв участь у заходах Всесвітньої виставки охорони здоров’я в столиці Саудівської Аравії

15.11.2023

Аспірант кафедри Ібрагім Юнусс Абдельхамід взяв участь у заходах Всесвітньої виставки охорони здоров’я в період з 29 по 31 жовтня в столиці Саудівської Аравії – Ер-Ріяді. Ібрагім Юнусс Абделхамід очолює шлях змін, досліджень, розробок та інновацій у біомедичній інженерії в Королівстві Саудівська Аравія відповідно до бачення 2030, завдяки своєму ефективному внеску в успіх інноваційної ініціативи для здоров’я людини. Він контролював хід наукового конкурсу інновацій, результати якого оголошувались під час заходу. Це підтверджує якість наукової продукції кафедри біомедичної інженерії та посилює провідну роль кафедри біомедичної інженерії в технологіях освіти та якісної підготовки фахівців під керівництвом професора Олега Авруніна. Ще одним досягненням цього авторського колективу саме під час виставки стало отримання міжнародного патенту на пристрій тестування носового дихання у Республіці Південна Корея.

Бажаємо нашому аспіранту та всім іноземним студентам подальших успіхів та інноваційних розробок! Це сприяє саме глобальним цілям сталого розвитку ООН, зокрема, розвитку міжнародного партнерства та впровадженню інноваційних технологій для досягнення міцного здоров’я та благополуччя!

Кафедра БМІ покращує якість дистанційної освіти

09.11.2023

В умовах дистанційного навчання на інженерних спеціальностях дуже важливо зберегти рівень практичної підготовки майбутніх фахівців та забезпечити наочно демонстрації роботи реальних приладів.
Завдяки міжнародній співпраці наукової групи професора Авруніна на кафедру біомедичної інженерії було придбано інноваційні засіб для вебконференцій AverMedia Dualcam PW313D Full HD, який дозволяє за рахунок наявності двох різних цифрових камер проведення одночасної зйомки під двома різними кутами. Комбінація звичайної ширококутної вебкамери та док-камери знімає лектора та будь-який об’єкт, прилад чи лабораторний пристрій поряд на  столі або перед викладачем в реальному режимі роботи. Така комбінована система камер може застосовуватись для онлайн-навчання та проведення відеоконференцій і розташовується на екрані комп’ютерного монітору, чи ноутбуку за допомогою універсального монтажного затискача або на окремому штативі, який дозволяє забезпечити оптимальні кут установки та поля зору для кожної камери.

Навіть при навчанні онлайн кафедра БМІ надає можливість здобувачам наочно побачити наявне медичне обладнання та отримати наочні приклади його застосування за рахунок організації інтерактивного спілкування за удосконаленими формами дистанційної комунікації, що реалізується за рахунок спеціалізованого апаратно-програмного забезпечення.