Архів

Цілі сталого розвитку

Кафедра БМІ продовжує співпрацю з медичними установами

06.01.2023

Науковці кафедри, зокрема професор Олег Аврунін, доцентки Тетяна Носова, Яна Носова, Наталія Шушляпіна, старші викладачі Максим Тимкович, Євген Чугуй, аспіранти-випускники Ібрагім Юнусс Абделхамид та Цзяо Ханькунь представили результати спільних досліджень зі стейкхолдерами кафедри від медичних закладів.

Співавторами публікацій у SPIE Digital Library Всесвітнього товариства оптики і фотоніки стали нейрохірург Обласної лікарні Володимир Пятикоп та фтизіатр клінічного протитуберкульозного диспансеру Ольга Шевченко, професори Харківського національного медичного університету.

https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/12476/124760A/The-possibility-of-rapid-prototyping-in-the-manufacture-of-3/10.1117/12.2660641.full?SSO=1
https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/12476/124760B/3D-modelling-and-evaluation-of-parietal-flow-features–in/10.1117/12.2660669.full
https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/12476/1247609/3-D-modeling-capabilities-for-planning-rhinologic-surgical-interventions-from/10.1117/12.2659480.full
https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/12476/1247607/The-capabilities-of-modern-rapid-prototyping-tools-for-developing-training/10.1117/12.2659186.full

Лабораторія аналітичної оптохемотроніки ім. проф. Рожицького М.М. кафедри БМІ з 2015 р. співпрацює з Ключовою національною лабораторією електрохімічного аналізу Інституту прикладної хімії Академії наук Китаю. Сумісно з колективом, який очолює проф. Гуобао Сю, Лабораторія аналітичної оптохемотроніки проводить дослідження та розробку нових методів та аналітичних приладів для проведення хемілюмінесцентного та електрохемілюмінесцентного аналізів. Ці методи аналізу є важливим інструментарієм в сучасній аналітиці, що дозволяє своєчасно виявляти біологічнозначущі компоненти в рідких зразках, що є важливим у вирішенні багатьох задач в медицині, екології, біології. Одним із прикладів цієї співпраці є робота присвячена виявленню важливого біологічного аміну, допаміну (гормону і нейромедіатору) «Luminol electrochemiluminescence by combining cathodic reduction and anodic oxidation at regenerable cobalt phthalocyanine modified carbon paste electrode for dopamine detection» проф. Сніжка Д.В. у співавторстві в журналі першого квартилю Electrochimica Acta.

https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0013468622019302

Така висока публікаційна активність у складні часи воєнного стану свідчить про розвиток наукових шкіл університету та внесок у досягнення ЦСР 3.

Відбувся захист кваліфікаційних робіт другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 163 – Біомедична інженерія за освітньою програмою «Ортопедичні технології та інженерія»

30.12.2022

Відбувся черговий захист кваліфікаційних робіт другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 163 – Біомедична інженерія за освітньою програмою «Ортопедичні технології та інженерія». Ця освітня програма заснована на багаторічному досвіді співробітництва кафедри біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки та Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (УкрНДІпротезування) і наявності сучасної бази підготовки, в результаті чого реалізується проєкт “Створення протезної та ортопедичної освіти в Україні”, який спрямований на розробку програм підготовки викладачів-тренерів з протезування та ортезування. Даний проект діє на основі міжнародної угоди між УкрНДІпротезування, ХНУРЕ (Україна) й Школою реабілітаційних наук Нuman Study, e.v. (Німеччина). В результаті, в рамках спеціальності 163 – Біомедична інженерія почала діяти програма підготовки викладачів-тренерів з протезування та ортезування за освітньою програмою “Ортопедичні технології та інженерія”, яка розроблена відповідно до міжнародного стандарту ISPO категорії ІІ. В рамках проекту планується випустити 10 навчальних посібників за дисциплінами освітньої програми, з яких вже опубліковано 4.
Всі магістри отримали відмінні оцінки, вони є справжніми фахівцями і результати їх робіт безпосередньо впроваджуються в практику.
Бажаємо нашим випускникам майбутніх успіхів та професійного росту в цій дуже важливій діяльності в галузі протезування та ортезування!

Разом працюємо на Перемогу!

Підтвердження роботи Філіалу “Дівчата STEM”

29.12.2022

29 грудня 2022 року відбулась підсумкова зустріч філіалів ініціативи “Дівчата STEM”.
Команда філіалу на базі кафедри МТС Харківського національного університету радіоелектроніки подала звітність роботи за 2022 рік, чим підтвердила статус філіалу та отримала сертифікат.
Координатори фіаліалів обговорили здобутки за минулий рік та створили план ініціатив на майбутній рік.
Координаторка ініціативи в Україні Оксана Герасименко запросила у майбутньому році доєднатись філіали до менторської програми координаторок, до святкування дня Дівчат в ІКТ, національного дня Дівчат та інші цікаві та корисні заходи.
Такі зустрічі надихають та дають можливість розвиватись у такий не простий час.
Філіал #ДівчатаSTEM при кафедри МТС веде свою діяльність з 2020 року, щорічно підтверджуючи свій статус.
Ініціатива #ДівчатаSTEM проходить у рамках проекту “Трамплін до рівності” за фінансової підтримки уряду Швеції сприяє розвитку ЦСР університету.

Підтвердження роботи Філіалу “Дівчата STEM”

Лабораторії терору: останній акт сталінських чисток у радянській Україні

28.12.2022

У грудні 2022 року у видавництві Oxford University Press вийшла друком книга Laboratories of Terror: The Final Act of Stalin’s Great Purge in Soviet Ukraine.
Ії редактори Лінн Віола, професор історії в Університеті Торонто (серед її книг – «Невідомий ГУЛАГ і сталінські злочинці перед судом» та «Невідомий ГУЛАГ: Загублений світ сталінських спецпоселень») і Марк Юнге, старший науковий співробітник історії Східної Європи в Університеті Ерлангена («Масові репресії Сталіна», «Парадигма холодної війни»).

Автором одного з розділів книги є доцент кафедри інформаційно-мережної інженерії, кандидат технічних наук В.А. Золотарьов.

«Лабораторії терору» досліджують останній період Великого сталінського терору. Коли в листопаді 1938 року ЦК КП(б)У та Рада Народних Комісарів СРСР припинили масові репресії, було звільнено велику кількість переважно жертв комуністичних чисток, чиї справи залишилися незавершеними. Водночас це призвело до «чистки чистильщиків», результатом якої були пошуки цапів відпущення та арешти сотень оперативників НКВД, які проводили Великий терор на регіональному та місцевому рівнях. Цей епізод Великого терору десятиліттями залишався прихованим від очей через здебільшого закриті архіви радянської поліції безпеки. Відкриття архівів української поліції безпеки у 2010-х роках дозволило історикам уперше розпочати розкопки цієї глави в історії Великого терору. Ця збірка есеїв висвітлює світ злочинців НКВД, а також механіку та логістику терору на місцевому рівні через дослідження кримінальних справ низки оперативників НКВС середньої ланки, заарештованих наприкінці Великого терору в радянській Україні. Він розкриває складні відносини між центром і периферією, ілюструючи як центральну роль Сталіна в архітектурі терору, так і агентуру злочинців НКВД у його реалізації.

У розділі 4 «Внутрішні вороги»: Перцов і НКВД у Харкові та Одесі В.А. Золотарьов докладно розповідає про кар’єру Д.А.Перцова, який був керівником НКВС України того часу. Перцов був фахівцем з допитів затриманих оперативників НКВС України і в УНКВС Харківської області. Він показував приклад, часто приходив на допити, погрожуючи й катуючи тих, хто вагався зізнатися. Працював також у польських операціях. Його заарештували в листопаді 1938 року. Він був засуджений на п’ятнадцять років і помер у лісозаготівельному таборі в 1948 році, будучи знову звинуваченим у контрреволюційних злочинах, незвичайний вирок під час цієї чистки НКВС після попереднього більш м’якого вироку чотирьох років за «порушення». соціалістичної законності». Цей розділ, як і багато інших, демонструє важливість особистих зв’язків між різними групами НКВС, яка втілила в життя один із найжахливіших епізодів масового насильства двадцятого століття.

Опубліковано монографію «Моделювання вогнепальних поранень»

26.12.2022

Нещодавно вийшла у світ монографія «Моделювання вогнепальних поранень», у якій представлені інноваційні моделі діагностики вогнепальних поранень. Експериментальне впровадження результатів досліджень довело їх високу ефективність як для діагностики, так і для лікування вогнепальних поранень.

Монографія побачила світ завдяки багаторічній тісній співпраці Національної академії медичних наук України, Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, Харківського національного університету радіоелектроніки, та багатьох інших провідних установ.

З боку ХНУРЕ у роботі над монографією прийняли участь співробітники кафедри програмної інженерії: професор Кирило Смеляков, доцент Анастасія Чуприна, аспірант Євген Вакулік.

ХНУРЕ підтримує вимушених переселенців

26.12.2022

Вимушені переселенці, які мешкають в гуртожитках університету, отримали чергову партію гуманітарної допомоги: теплі речі і солодощі.
У зв’язку з погіршенням погодних умов та наближенням морозів, енергогенеруючі компанії України попереджають про ймовірні відключення електроенергії, внаслідок зростання навантаження на енергосистему країни.

ХНУРЕ у співпраці з місцевою владою та органами цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ організував доставку теплих речей, ковдр, засобів гігієни. Також діти отримали святкові подарунки до Нового року: розвиваючі іграшки, солодкі подарунки.
“Діти – наше майбутнє. Вони заслуговують мати щасливе дитинство – і в цьому наші зусилля є спільною метою” – підкреслила представник цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Оксана Анодіна, яка є ініціатором даного заходу.

Співробітництво ХНУРЕ з ГО УНІТ

22.12.2022

Вже четвертий рік поспіль ХНУРЕ є членом Громадської організації «Українське науково-освітнє IT товариство».

20 грудня 2022 року у дистанційному форматі відбулись чергові Загальні збори членів ГО УНІТ, на якому були присутні викладачі та науковці ХНУРЕ.

Студент ХНУРЕ отримав подяку від Харківського обласного центру служби крові

19.12.2022

Жителів Харківщини, які прийшли здавати кров 19 грудня, привітали із Днем Святого Миколая. В обласному центрі служби крові ще раз нагадали, наскільки зараз потрібна допомога донорів.

Під час заходу всі донори могли отримати подарунки та прослухати святковий концерт. Так, студент ХНУРЕ факультету КІУ гр. КІУКІ-19-5 Дмитро Білаш є донором уже 3 роки. Хлопець в університеті очолив донорський рух та активно агітує інших здавати кров.

ХНУРЕ у UI GreenMetric 2022

19.12.2022

Опубликовано рейтинг UI GreenMetric World University Ranking 2022 – світовий рейтинг, результати якого відображають зусилля університетів щодо вирішення проблем сталості та впливу на навколишнє середовище.

ХНУРЕ продовжує співпрацю з Обласною лікарнею

16.12.2022

Навіть під час війни Харківський національний університет радіоелектроніки не припиняє свою роботу. В рамках партнерства с Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» розроблено заявку на спільний науковий проєкт «Інформаційні технології та тренінгові системи психоневрологічної та фізичної реабілітації постраждалих під час війни».

Велика кількість постраждалих в результаті повномасштабної агресії рф потребує лікування та реабілітації. Новий проєкт передбачає розвиток інформаційних технологій, методів і технічного обладнання для психоневрологічної і фізичної реабілітації в умовах війни і у повоєнний час. Лікування баротравм та контузій, отриманих внаслідок близьких вибухів, передбачають розвиток методів для усунення залишкових явищ та відповідних підходів до реабілітації. Тому саме розробка спеціальних реабілітаційних тренінгових систем і методів їх застосування на основі інформаційних систем персоналізації діагностичних параметрів є зараз, безпосередньо, головним завданням біомедичної інженерії.

На кафедрі біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки є розвинута технічна база, яка включає в себе декілька лабораторій, пов’язаних з аналізом медико-біологічних досліджень, спортивної медицини та фізичної реабілітації. Також є філіали кафедри у медичних науково-дослідних установах і лікарнях Харківщини. Є команда досвідчених фахівців, здатних виконувати складні науково-дослідні проєкти та мають досвід участі у міжнародних проектах, досвід практичної роботи в галузі біомедичної інженерії, та велику кількість патентів і наукових публікацій у виданнях, що індексуються у Scopus та Web of Science.

Науково-технічна рада ХНУРЕ рекомендувала спільний науковий проєкт прикладного дослідження «Інформаційні технології та тренінгові системи психоневрологічної та фізичної реабілітації постраждалих під час війни» для участі у конкурсі Міністерства освіти і науки України.

Разом працюємо на перемогу!

Продовжується навчання у гуртку “Юний IT-шник”

15.12.2022

Кожного четверга проходять безкоштовні заняття для школярів 9-11 класів із ознайомлення зі спеціальністю Інженерія програмного забезпечення у дистанційному форматі від кафедри програмної інженерії. На заняття записалася молодь з Харківської, Івано-Франківської, Донецької, Чернівецької та Дніпропетровської областей.

Незмінним партнером гуртка є компанія Sigma Software.

Продовжується проєкт в рамках програми східного партнерства DAAD Eastern Partnership

12.12.2022

В рамках програми Східного партнерства DAAD (DAAD Eastern Partnership Project) розпочалась реалізація другого етапу міжнародного проєкту «Подальший розвиток та перевірка концепції створення віртуальної лабораторії «Віртуальна кріомікроскопія»» (“Further development and validation of a concept to establish a virtual laboratory “Virtual Cryomicroscopy””) з Інститутом Мультифазних Процесів Ганноверського Університету імені Готфріда Вільгельма Лейбница. Виконавцем проєкту є студент факультету КІУ групи КІУКІ-21-5 Олександр Аврунін. Керівником проєкту виступає старший викладач кафедри біомедичної інженерії Максим Тимкович.

Проєкт передбачає створення віртуального лабораторного комплексу для кріомікроскопії, що важливо для розвитку бази OER–ресурсів, особливо під час дистанційної форми навчання. Опанування такою технологією дозволить створювати відкрити навчальні ресурси для дистанційного проведення практичних та експериментальних робіт на віртуальному обладнанні кращих світових лабораторій. Реалізація проєкту сприяє однієї з головних цілій сталого розвитку нашого університету – якісній освіті.