Соціально-політичні умови
Оголошення про набір студентів
У складних соціально-політичних умовах перебували студенти та викладачі інституту в 30-ті роки. Масова колективізація, боротьба з куркульством і голод припав на період 1928–1934 рр. Щоб урегулювати харчування, студентам видавали хлібні та продовольчі книжки (запроваджені у 1929 р. і частково скасовані в 1935 р.), на які можна було отримати належний пайок. Найбільш «політично і морально стійких» членів партії і комсомолу студентів, аспірантів та співробітників ХІБІ направляли на хлібозаготівлі в села, а також у відрядження для проведення господарсько-політичних кампаній за дорученням ЦК ЛКСМУ, КП(б)У строком від одного до шести місяців. Трагічна доля робітфаківця, випускника 1934 р. Якова Злочевського, який кілька років брав участь у «зриві куркульської техніки, саботажу збирання врожаю». «У таких умовах я все одно не можу жити. Не прикінчать — сам себе порішу…» — зізнався пригнічений майбутнім відрядженням у село Яша Злочевський влітку 1933 р., а в 1937 році був розстріляний як ворог народу.
Із метою встановлення соціального складу студентів комітет комсомолу проводив перереєстрацію, так звану соцчистку. Студентів, що дали про себе неправильні відомості, відраховували з інституту з формулюванням «соціально чужий елемент (син великого куркуля-експлуататора, торговця і т. ін.), який приховав своє соцпоходження». Особлива активізація цієї роботи спостерігалася у 1934–1935 рр.
У той час за антирадянську агітацію не тільки виключали студентів, а й знімали з посад викладачів та співробітників інституту. За причетність у минулому до троцькізму постраждали декан інженерно-конструкторського факультету А. Д. Хусід, викладач ленінізму і діамату Шамес, завідувач архітектурного кабінету З. Д. Рабинович. За виступ, спрямований на підрив політики українізації вишу, виключений зі складу викладачів кафедри будівельної справи і будматеріалів доцент Гольденберг. Також був звільнений за виступи, спрямовані проти суспільних організацій, і незгоду з оцінюванням знань студентів інженер, завідувач кафедри нарисної геометрії В. В. Бєлов, а викладач П. Є. Кучера за те, що служив у білій армії і приховав своє перебування в ній. У червні 1937 р. звільнили А. І. Крутька за «перекручування у навчальному процесі матвірогідності». «Збоченням», який отримав політичне забарвлення, виявилася невдала ілюстрація прикладами питання про ймовірнісне тлумачення другого принципу термодинаміки. Загалом за кілька років з інституту було звільнено 47 співробітників. Виключення з інституту здійснювалося у двох випадках: за порушення правил внутрішнього розпорядку і з морально-політичних причин. До лютого 1934 р. існували апеляційні комісії із розгляду скарг студентів за неправильні дії адміністрації навчальних закладів. Наказом НКВП СРСР від 11.02.1934 р. вирішення питань виключення студентів за неуспішність та порушення трудової дисципліни стало покладатися на директорів закладів.
О.Б. Тіц
Професор, декан загальнотехнічного факультету (1935– 1938), зав. каф. вищої математики (1933–1941)
На підставі постанови РНК СРСР № 77 від 11.01.1934 р. і наказу НКВП СРСР № 26/26 від 27.01.1934 р. Харківський геодезичний інститут (ХГІ) був реорганізований і на правах геодезичного факультету переданий до ХІБІ. Так інженерно-геодезичний факультет був створений на базі колишнього Харківського геодезичного інституту і Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, і став п’ятим факультетом в інституті. Він був одним із найбільших із новим набором 16 груп (400 студентів), який разом із робітфаківцями склав 600 осіб. До ХІБІ перейшли директор геодезичного інституту В. І. Третьяков (керував кафедрою філософії і був звільнений у 1940 р. у зв’язку з відсутністю педагогічного навантаження), завідувач навчальної частини ХГІ, доцент А. Д. Моторний (його було призначено деканом інженерно-геодезичного факультету). Тут також працювали відомі вчені: д. фіз.-мат. н., проф., заслужений діяч науки УРСР М. М. Євдокимов, д. астроном. н., проф. Б. П. Остащенко-Кудрявцев, професор О. Ф. Сердобинський.
До складу факультету ввійшли кафедри:
– геодезії (завідувач — проф. Байєр, 1934–1937);
– нижчої геодезії (проф. М. В. Вяхірєв, 1934–1941);
– вищої геодезії (проф. О. Ф. Сердобинський, 1934–1941);
– астрономії (проф. М. М. Євдокимов, 1934–1941);
– фотогеодезії (доц. М. І. Груздів, 1937–1941).
Тут готували інженерів-геодезистів широкої кваліфікації за двома спеціальностями: «Астрономогеодезія» та «Аерогеодезія».
На початку 1934–1935 навчального року загальна кількість студентів Харківського інженерно-будівельного інституту (денної і вечірньої форм навчання) склала 1500 осіб.
Після XVII з’їзду ВКП (б) у лютому 1934 р. розпочалася перебудова структури апарату інституту. Факультети стали основними навчально-організаційними відділами, до компетенції яких входили організація навчального процесу, особисті справи студентів, стипендії та педзарплата. Сектор кадрів як окрема одиниця був ліквідований, а його функції перейшли до деканатів. Повновладним єдиноначальником ставав декан, що персонально відповідав за стан роботи факультету. Кафедри вишу з окремих факультетів переходили в підпорядкування заступника директора з навчальної частини. Головним обов’язком навчальної частини інституту стало повсякденне керівництво кафедрами.
О. І. Неровецький
Професор, завідувач кафедри організації й механізації будівельних робіт (1934–1941)
Заступникові директора з навчальної частини доручалося оперативне керівництво факультетами з навчально-методичних питань. У його підпорядкуванні також перебували науково-дослідний сектор, бібліотека й підготовка аспірантури. Методичне бюро змінилося на методкабінет, за яким закріпилися повний якісний аналіз педагогічного процесу, вивчення і поліпшення методики викладання.
Постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 23.06.1936 р. «Про роботу вищих навчальних закладів і про керівництво вищої школи» закріплювалися основні форми навчальної роботи — лекції як такі, що сприяли всебічному розвитку радянської вищої школи.
У січні 1935 р. НКВП СРСР затвердила схему організаційної структури інституту й наказом ХІБІ від 14.01.1935 р. визначила п’ять факультетів: загальнотехнічний (ЗТФ), інженерно-будівельний (ІБФ), санітарно-технічний (СТФ), архітектурний (АФ), геодезичний (ГФ). Вечірній факультет було реорганізовано: він почав функціонувати як вечірнє відділення у складі ІБФ.
До складу загальнотехнічного (декан — професор О. Б. Тіц) входили вісім кафедр із загальнотехнічних дисциплін:
- вищої математики, теоретичної механіки, фізики (проф. Коровін, К. Д. Сінельников);
- хімії (Д. А. Корнієнко, Г. Р. Виногоров);
- нарисної геометрії та креслення (В. В. Бєлов, доц. М. Я. Ханютін);
- політекономії, філософії (В. І. Третьяков);
- будівельної механіки, мов (доц. Кригер, асист. М. П. Юсевич).