Харківський інститут радіоелектроніки у 1980-х роках
Початок 80-х років ХХ ст. позначився важливими подіями в житті інституту.
Указом Президії Верховної Ради СРСР № 42 від 25 лютого 1981 р., наказом МВССО УРСР № 228 від 4 березня 1981 р. за заслуги в підготовці кваліфікованих спеціалістів і розвитку наукових досліджень Харківський інститут радіоелектроніки нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Постановою Ради Міністрів УРСР № 42 від 26.01.1982 р. вишу було присвоєно ім’я знаного радянського вченого в галузі ракетно-космічної техніки, академіка М. К. Янгеля. Надалі навчальний заклад іменувався Харківським ордена Трудового Червоного Прапора інститутом радіоелектроніки імені академіка М. К. Янгеля.
До штату ХІРЕ в 1985 р. входило 2213 співробітників (523 викладачі, 17 докторів наук, професорів, 276 кандидатів наук, доцентів), у 1986 р. — 2373 працівників (544 викладачі, 19 докторів наук, професорів, 290 кандидатів наук, доцентів).
Протягом 1980–1985 рр. у виші працювали доктори фізико-математичних наук, професори Л. М. Глускін, О. Г. Шеін, доктори технічних наук А. Г. Євдокимов, Є. Я. Іванченко, Б. Л. Кащеєв (заслужений діяч науки і техніки, 1980), М. Д. Колпаков, М. І. Кравченко, В. Г. Новіков (заслужений працівник вищої школи УРСР, 1981), І. Ф. Огороднійчук, Є. П. Путятін, В. В. Свиридов, О. І. Терещенко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, Я. С. Шифрін, д. філос. н. М. Є. Добрускін, д. е. н. Ф. К. Сиров та багато інших відомих учених.
У 1987 р. Харківський інститут радіоелектроніки був визнаний провідним вишем у галузі радіоелектроніки.
Інститут у 90-х роках ХХ століття
Період перебудови в країні, що припав на 1985–1991 рр., значно стимулював розвиток міжнародного співробітництва. Інститут на комерційній основі підписав угоду про підготовку фахівців для країн, які розвиваються.
Більш конкретного характеру стала набувати міжвузівська співпраця з вишами Великобританії, Німеччини, Польщі, США. Впродовж 1990–1993 рр. для вивчення засад навчального процесу і проведення наукових досліджень Плімутський політехнічний інститут (Великобританія) відвідали три делегації з ХІРЕ. Із зустрічним візитом для читання лекцій аспірантам та викладачам харківського вишу у вересні 1992 р. приїхали представники з Плімуту: Патрисія Пірс, Кріс Хіндл, Стенлі Олфілд, Джейн Коллінз (всього — восьмеро осіб).
Знаменна подія сталася 15 грудня 1992 р., коли було налагоджено космічний телеміст між Плімутським політехнічним університетом та Харківським інститутом радіоелектроніки. Станція, що забезпечувала зв’язок Плімут–Харків, була розроблена Європейським космічним агентством (також задіяно супутник «Олімпус»). Телеміст транслювався по телебаченню, був призначений для забезпечення обопільного навчального процесу і став першим не лише в Україні, а й серед країн СНД.
На початку 1990-х років Харківський інститут радіоелектроніки відсвяткував своє 25-річчя. За цей період він підготував 31 050 інженерів, було захищено 42 докторські і 476 кандидатських дисертацій. Значно зріс обсяг і якість тематики науково-дослідних робіт — із 1,1 млн крб. до 10 млн крб. на рік.
Відповідно до Указу Президента України від 13.08.1993 р. ХІРЕ отримав статус технічного університету. Це стало свідченням вітчизняного та міжнародного визнання високого рівня підготовки кадрів для галузей промисловості з урахуванням важливих змін, які сталися в країні. На семи факультетах університету за 12 спеціальностями навчалося понад 6000 студентів, працювало більше 600 викладачів, серед яких — 45 докторів і 400 доцентів наук.
Космічний телеміст між Плімутським політехнічним університетом та Харківським інститутом радіоелектроніки
В. М. Шокало
Професор, директор Інституту радіотехніки й електроніки
В. О. Стороженко
Професор, декан факультету електронних апаратів
Ю. М. Александров
Професор, декан факультету електронної техніки
В. М. Левикін
Директор Інституту комп’ютерних і інформаційних технологій
Г. Ф. Кривуля
Професор, декан факультету комп. інженерії й управління
У 1994 р. ректором вишу та генеральним директором науково-навчально-виробничого об’єднання при ХТУРЕ став д. т. н., проф., завідувач кафедри програмного забезпечення електронно-обчислювальних машин М. Ф. Бондаренко.
На початку 90-х років ХХ ст. почала руйнуватися стара політична система, припинили діяльність партком і комітет комсомолу інституту. Подальший перехід до ринкових відносин та економічна криза призвели до вкрай складної ситуації: перед вишем постало питання продовження свого функціонування як освітньої та наукової установи.