Шифрін Яків Соломонович
Заслужений діяч науки і техніки України
Почесний професор ХНУРЕ
Народився 23 квітня 1920 р. у Мстиславлі (Білорусь). У 1941 р. із відзнакою закінчив Ленінградський державний університет. Брав участь в організації Ленінградської армії народного ополчення, боях за визволення України, навчався у Військовій Червонопрапорній академії зв’язку ім. С. М. Будьонного, був командиром однієї з батарей станцій гарматного наведення.
Протягом 1946–1948 рр. Я. С. Шифрін — перший викладач радіолокації у Севастопольському училищі зенітної артилерії, впродовж 1948–1951 рр. — ад’юнкт Артилерійської радіотехнічної академії (Харків), з 1951 до 1956 р. — на викладацьких посадах у цьому виші, а з 1956 р. — начальник кафедри антен і поширення радіохвиль. У 1964 р. захистив докторську дисертацію.
Із 1980 р. Яків Соломонович працює у ХІРЕ: пройшов шлях професора, завідувача кафедри, головного наукового співробітника вишу.
Учений зробив великий внесок у розвиток теорії і техніки антен. Він — засновник статистичної теорії антен. Упродовж майже півстоліття разом зі своїми учнями займався розробкою основ статистичної теорії антенних вимірів, теорії антен із нелінійними елементами, вивченням дальнього тропосферного поширення радіохвиль тощо. На основі досліджень базується близько 300 наукових праць, зокрема 12 монографій, серед яких:
- «Питання статистичної теорії антен» (у 1971 р. перекладена й видана у США);
- «Методи вимірювання параметрів випромінювальних систем» (у 1988 р. удостоєна премії Держкомітету СРСР із народної освіти «За кращу наукову працю»).
Науково-дослідну діяльність Я. С. Шифрін успішно поєднував із:
- викладацькою (у Військовій інженерній радіотехнічній академії ППО ім. Л. О. Говорова, ХНУРЕ, де очолював різні кафедри);
- методичною (розробив низку навчальних посібників, серед яких — «Антени», «Методологічні основи фундаментальної інженерної освіти»);
- редакторською (є членом редколегій авторитетних наукових журналів із радіоелектроніки).
Яків Соломонович — почесний професор низки вишів України та Росії, засновник Національної асоціації «Антени», співзасновник Східно-Українського і Харківського відділень IEEE, організатор міжнародних антенних конференцій (ICATT), довічний член Міжнародного товариства інженерів-електриків (IEEE Life Fellow).
Лише протягом 1990-2003 рр. учений виступав із доповідями і лекціями близько 50 разів у наукових установах 17 країн світу.
Нагороджений:
- орденами Вітчизняної війни II ст., Богдана Хмельницького III ст., Червоної Зірки (двічі);
- премією АН СРСР ім. О. С. Попова;
- медаллю «За бойові заслуги»;
- 17 ювілейними медалями;
- медаллю С. П. Корольова Федерації космонавтики Росії;
- подяками Президента України;
- почесним знаком міністра освіти й науки України «За наукові досягнення»;
- знаком Пошани міністра оборони України;
- удостоєний звання «Соросівський професор».