Структура інституту в 1963 р.
Кардинальні зміни відбулися в 1963 р. Саме тоді було створено максимальну кількість кафедр, почалося цілеспрямоване формування професорсько-викладацького колективу, створювалися лабораторії.
Згідно з наказом Міністерства ВССО УРСР № 73 від 15.02.1963 р. «Про зміну структури Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки» з 1 вересня 1963 р. ліквідовано гірничий факультет, АВПГП перейменований у факультет автоматизації виробничих процесів і утворений новий — факультет обчислювальної техніки (доценти О. А. Волков, О. Н. Гордейко).
За цим наказом створювалися 13 нових кафедр: обладнання газової та нафтової промисловості, теоретичних основ радіотехніки (В. В. Толстов), радіоприймальних пристроїв (О. І. Губернаторов), радіопередавальних пристроїв (М. Ф. Лагутін), конструювання та технології виробництва радіоапаратури (Є. Г. Прошкін), електронних і іонних приладів (А. Л. Горелік), обчислювальної техніки (доц. О. А. Волков, проф. В. Л. Рвачов), промислової електроніки (доц. Л. В. Трубецков), радіовимірювальних та антенно-фідерних пристроїв (О. П. Дорохов), математичної фізики (В. М. Дєєв, В. П. Шестопалов).
Наказом Міністра ВССО УРСР № 414 від 18.07.1963 р. «Про утворення кафедри в ХІГМАОТі» з 1 вересня організована кафедра фізики надвисоких частот (НВЧ).
За рік у структурі факультету автоматизації виробничих процесів відбулися деякі зміни: кафедру фізвиховання було передано в підпорядкування ректорату і створено дві нові кафедри — автоматики й телемеханіки (проф. Є. Я. Іванченко), автоматизації процесів збагачувальних фабрик (доц. І. В. Трушлевич).
На факультеті гірничого машинобудування відбувалася реорганізація шляхом скорочення кафедр за рахунок їх злиття і ліквідації. У травні 1963 р. на базі кафедр розробки родовищ корисних копалин, будівництва гірничих підприємств, геології і маркшейдерської справи створено кафедру технології гірничого виробництва (доц. П. С. Подколзін), на базі кафедр будівельної механіки, будівельних конструкцій і гірничотехнічних споруд — кафедру опору матеріалів (доц. В. П. Манжаловський).
Три кафедри гірничого профілю були перейменовані: гірничої механіки — в кафедру обладнання гірничих підприємств, гірничої електротехніки — в кафедру електрифікації промислових підприємств, рудничної вентиляції і техніки безпеки — в кафедру техніки безпеки (доц. В. Д. Карпухін).
До складу факультету входили десять кафедр, зокрема й кафедри російської мови та нарисної геометрії і графіки.
Радіотехнічному факультету були передані кафедри радіотехнічного профілю: радіоприймальних пристроїв, радіопередавальних пристроїв, теоретичних основ радіотехніки, радіовимірювань і антенно-фідерних пристроїв, конструювання і технології виробництва радіоапаратури, фізики НВЧ, електронних та іонних приладів, промислової електроніки, фізики та математичної фізики
До факультету обчислювальної техніки увійшли п’ять кафедр: обчислювальної техніки, вищої математики, електротехніки й електричних машин, іноземної мови, економіки й організації промислових підприємств.
У березні 1963 р. наказом МВССО УРСР було створено три галузеві науково-дослідні лабораторії (автоматизації виробничих процесів, автоматики і телемеханіки, обчислювальної техніки) і чотири базові (нових матеріалів, технології виробничих процесів промислової вентиляції, автоматизації технологічних процесів в машинобудуванні, автоматизації та удосконалення технологічних процесів збагачення корисних копалин). Одночасно зі створенням НДЛ ліквідовано десять галузевих та базових НДЛ (комплексна механізація вугільних шахт, кондиціонування повітря у глибоких шахтах, автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості, збагачення корисних копалин, рудничних стаціонарних установок та ін.)
Тільки у 1963 р. в інституті створено 13 нових кафедр і 40 навчальних лабораторій за спеціальностями «Обчислювальна техніка», «Радіотехніка» та «Автоматика й телемеханіка». На придбання лабораторного обладнання із нових спеціальностей було витрачено 369 713 рублів (у 1964 році — 338 тис. руб.), від підприємств та установ отримано обладнання на суму близько 500 тис. руб. (1964 р. — 620 тис. руб.). Однак асигнувань від МВССО УРСР на розвиток навчально-лабораторної бази інституту виявилося недостатньо, і ХІГМАОТ не зміг придбати все необхідне лабораторне устаткування. У зв’язку зі зростанням контингенту студентів і нестачею аудиторних та лабораторних площ виникла гостра необхідність у завершенні будівництва навчального корпусу «Ж» і зведенні гуртожитку та їдальні для студентів.