Початок підготовки радіоінженерів у Харкові
Ще до Великої Вітчизняної війни у Харківському електротехнічному інституті на електротехнічному факультеті розпочалася підготовка фахівців за спеціальністю «Радіотехніка», перший випуск яких припав на початок війни.
Грандіозна подія — закінчення Другої світової війни — збіглося із 50-річним ювілеєм винаходу радіо, яке урочисто відзначалося широкою громадськістю. Це зумовило прискорений розвиток радіоелектроніки, галузі, без якої немислиме забезпечення безпеки країни. У зв’язку з ювілеєм було започатковано нові нагороди: золоту медаль ім. О. С. Попова за видатні наукові роботи і винаходи в галузі радіо, значок «Почесний радист» за сприяння розвитку радіо та стипендію ім. О. С. Попова. Також почали урочисто відзначати День радіо (7 травня). Широкий розвиток радіотехніки, розширення використовуваних діапазонів частот, поява в роки війни таких напрямів як радіолокація, радіонавігація призвели до необхідності створення нових радіотехнічних спеціальностей.
У жовтні 1945 р. для підготовчої роботи з організації радіотехнічного факультету, кафедр і лабораторій до професорсько-викладацького штату ХЕТІ були зараховані за сумісництвом член-кореспондент АН УРСР, д. ф-м. н., проф. А. О. Слуцкін, д. т. н., проф. С. Я. Брауде, к. ф-м. н., доц. О. Я. Усиков. Обов’язки з організації нової спеціальності та лабораторій покладалися на к. т. н., доц. О. А. Міца.
У 1946 р. у Харківському електротехнічному інституті відкрився радіотехнічний факультет (декан — доцент О. А. Міц) із трьома кафедрами:
- теоретичних основ радіотехніки (проф. А. О. Слуцкін);
- радіоприймально-передавальних пристроїв (С. Я. Брауде);
- радіолокації (А. Я. Усіков).
Уперше в Харкові для потреб народного господарства розпочалася цілеспрямована підготовка радіоінженерів за спеціальністю «Радіотехніка», а пізніше зі створенням кафедри конструювання і технології виробництва радіоапаратури — підготовка за однойменною спеціальністю.
Наказом Всесоюзного комітету у справах Вищої школи при РНК СРСР № 143 від 21 березня 1946 р. «Про підготовку інженерно-технічних кадрів з автоматики і телемеханіки» у ХЕТІ введена спеціальність «Автоматика і телемеханіка».
У 1950 р. інститути електротехнічний, хіміко-технологічний, механіко-машинобудівний (які були створені у 1930 р. на базі факультетів ХПІ) знову об’єдналися і утворили Харківський політехнічний інститут. Серед перших випускників радіотехнічного факультету — А. П. Дорохов (1950), В. Д. Кукуш (1950), Є. Г. Прошкін (1950), Б. Г. Бондар (1952), О. І. Губернаторов (1952), В. В. Толстов (1953), П. С. Ковтун, М. Ф. Лагутін.
Із відкриттям у 1952 р. в Харківському державному університеті радіофізичного факультету (декан — О. І. Терещенко), відбувалася підготовка радіофізиків. У 50-х роках радіоінженерів почали готувати в авіаційному інституті та УЗПІ.
У 1958 р. у Харкові відкрився Український заочний політехнічний інститут із факультетами: інженерно-економічним, будівельним, хіміко-технологічним, металургійним, машинобудівним, енергетичним та електрофізичним (декан — к. т. н. О. І. Губернаторов). Для створення факультету і нових кафедр радіоустаткування й основ радіотехніки із Харківського політехнічного інституту в УЗПІ були переведені кандидати технічних наук О. І. Губернаторов і О. П. Дорохов, які очолили новостворені кафедри. На електрофізичному факультеті УЗПІ з 1958–1959 навчального року проводилася підготовка спеціалістів із відривом від виробництва за спеціальностями:
- «Радіотехніка»;
- «Електронні прилади»;
- «Промислова електроніка»;
- «Конструювання і технологія радіоапаратури»;
- «Автоматичні, телемеханічні і електровимірювальні прилади і обладнання».
У 1959 р. з останньої виділилася спеціальність «Автоматика і телемеханіка».