У вересні 1964 р. в ХІГМАОТі було п’ять факультетів та 43 кафедри. До факультету електроніки увійшли кафедри: фізики надвисоких частот (доц. А. І. Терещенко), математичної фізики, фізики (доц. Л. І. Шингарьов), електронних приладів, фізики плазми, конструювання і технології електронних приладів, радіофізики, промислової електроніки (доц. Л. В. Трубецков). Факультет обчислювальної техніки склали кафедри математичних машин, математичного програмування і моделювання, вищої математики (доц. М. Л. Суплін, Л. М. Глускін), електротехніки та електричних машин (В. Н. Лузганов), іноземних мов (Ю. А. Янс).
У 1965 р. кафедра техніки безпеки була перейменована на кафедру охорони праці, кафедра математичної фізики — на кафедру обчислювальної математики і математичної фізики (проф. В. Л. Рвачов) і включена до складу факультету обчислювальної техніки. Кафедру математичного програмування і моделювання очолив Ю. П. Шабанов-Кушнаренко.
Реорганізація факультетів та кафедр була завершена до 1965 року.
У цей час ХІГМАОТ майже повністю був укомплектований кадрами, загальна кількість яких склала 1144 осіб, із них професорсько-викладацький персонал — 392 особи, навчально-допоміжний — 60, адміністративно-господарська частина — 258, науково-дослідний сектор — 170 та інші. Із професорсько-викладацького складу 103 особи мали вчені звання та ступені: сім професорів, докторів наук, один професор, 68 доцентів кандидатів наук, п’ятеро доцентів, 22 кандидати наук.
У 1962–1966 рр. в Харківському інституті гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки працювали доктори наук, професори С. Г. Вессельман, О. Ф. Воропаєв, В. І. Гавриш, М. Н. Глускін, Б. Л. Давидов, Д. С. Ємельянов, Є. Я. Іванченко, Б. Я. Левін, М. С. Лівшиц, П. П. Нестеров, В. Л. Рвачов, О. О. Соловйов, В. П. Шестопалов, кандидати наук, професори Г. Я. Андрєєв, В. В. Іванов, Д. С. Колобков, Н. М. Подгорний, З. М. Федорова.
У травні 1966 р. в ХІГМАОТі налічувалося 42 кафедри, які розподілилися на п’яти факультетах.
Чотири кафедри підпорядковувалися ректорату: марксизму-ленінізму (О. А. Протопопов), політекономії (О. В. Сазонов, В. І. Абалишнікова), фізвиховання (М. С. Клещенко), російської мови (І. Ф. Виноградова).
У факультет електроніки увійшли вісім кафедр: фізики НВЧ (А. І. Терещенко), фізики (Л. І. Шингарьов), фізики плазми, електронних приладів (А. Л. Горелік), конструювання та технології виробництва електронних приладів (доцент Л. Г. Лисенко), радіофізики (В. П. Шестопалов), промислової електроніки (Л. В. Трубецков), вищої математики (Л. М. Глускін).
Радіотехнічний факультет складався із семи кафедр: радіоприймальних пристроїв (О. І. Губернаторов), радіопередавальних пристроїв (М. Ф. Лагутін), теоретичних основ радіотехніки (В. В. Толстов), антенно-фідерних пристроїв (А. П. Дорохов), радіовимірювань (В. Д. Кукуш), конструювання радіоапаратури (Є. Г. Прошкін), технології виробництва радіоапаратури (В. К. Дущенко).
За факультетом обчислювальної техніки закріпили шість кафедр: математичного програмування і моделювання (В. Л. Рвачов, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко), математичних машин, обчислювальної математики і математичної фізики (В. Л. Рвачов), електротехніки та електричних машин (В. Н. Лузганов), технічної кібернетики (О. А. Волков), іноземних мов (Ю. А. Янс).
Факультет автоматизації виробничих процесів налічував вісім кафедр: автоматизації виробничих процесів (В. Л. Грецов), автоматизації та технології збагачувальних фабрик (Н. А. Шмачков), автоматики і телемеханіки (Є. Я. Іванченко), приладів і пристроїв автоматики (В. А. Михайлов), теоретичної механіки (В. С. Грушко), хімії (В. П. Півненко), прикладної механіки (Г. П. Жданов), теплотехніки (С. Г. Вессельман).
Найбільшим залишався факультет гірничого машинобудування (декан Ю. О. Шеметов), у складі якого було дев’ять кафедр: гірничих машин та рудничного транспорту (О. О. Соловйов), устаткування гірничих підприємств (П. П. Нестеров), технології гірничого машинобудування (П. Д. Дудко), технології гірничого виробництва (Ю. О. Шеметов), охорони праці (В. Д. Карпухін), опору матеріалів (В. П. Манжаловський), електрифікації промислових підприємств (М. В. Гохфельд), нарисної геометрії і графіки (В. І. Кузьмін), економіки та організації промислових підприємств.
Наукова робота
Професорсько-викладацький склад ХГІ досяг великих успіхів у виконанні НДР. Однак зі зміною профілю інституту були виявлені недоліки в розвитку науково-дослідних робіт: відсутність єдиного наукового напряму і комплексної тематики, у зв’язку з чим спостерігалася багатотемність. Постановами Ради Міністрів СРСР № 1200 від 3.12.1962 р. і Ради Міністрів УРСР № 1370 від 8.12.1962 р. ХІГМАОТу доручено проведення НДР та ДКР із найважливіших наукових і науково-технічних проблем і впровадження досягнень науки і техніки в народне господарство. Для забезпечення своєчасного і якісного виконання урядових завдань 11 тем були покладені на лабораторії: автоматизації і вдосконалення технологічних процесів збагачення корисних копалин (науковий керівник — проф. Д. С. Ємельянов), технології виробничих процесів і промвентиляції (П. С. Подколзін), автоматизації виробничих процесів (Є. Я. Іванченко), нових матеріалів (Г. Я. Андрєєв). Під керівництвом Г. Я. Андрєєва проводилася розробка і освоєння промислової технології виробництва труб зі склопластиків.
На кафедрі технології електронних приладів
У 1962 р. виконували роботи із впровадження автоматичних золотникових пристроїв і самоналагоджувальних розвантажувальних приладів для безпоршневих відсаджувальних машин, автоматичних пристроїв для сірчаних руд, апаратури телевимірювання вмісту метану, датчиків контролю метану в рудничній атмосфері, установок для виготовлення склопластикових труб, флотореагенту та ін. Проводилися дослідження із 32 договірних та 58 бюджетних тем, виконувалися 33 дисертаційні роботи.
У 1963 р. проведено дослідження з актуальної та комплексної тематики, здійснено роботу з ліквідації паралелізму і багатотемності, що призводила до розпорошення, затягування термінів закінчення робіт та впровадження їх результатів у виробництво. З цього року увагу приділяли розробці комплексних тем за участю кількох кафедр. У 1963 р. НДР і ДКР були спрямовані на вирішення проблем затвердженими Держкомітетом СРСР та УРСР з КНДР, союзною та республіканською Академіями наук. Замість запланованих 173 тем до виконання намічені 54 теми, десять із них затверджені Радою Міністрів УРСР як найважливіші.
За досягнуті успіхи та участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР (1962) постановою № 284-н від 21.06.1963 р. ХІГМАОТ нагороджений дипломом першого ступеню. За створення автоматизованої трубонавивальної установки УТ-6-ХГІ та відпрацювання технологічного процесу виготовлення труб зі склопластиків безперервним методом комітет ради ВДНГ СРСР нагородив проректора з наукової роботи, професора Г. Я. Андрєєва золотою медаллю і грошовою премією. Срібною медаллю нагороджені старший науковий інженер В. Я. Шевченко і Я. І. Дардик, начальник лабораторії склопластиків Г. Є. Шержуков, бронзовою — начальник НДЛ М. І. Торчун, Л. Г. Зуботенко і Н. А. Прокопенко. Результатом дослідження теплового методу складання з’єднань із гарантованим натягом, які проводилися на кафедрі технології гірничого машинобудування (проф. Г. Я. Андрєєв) став у 1963 р семінар «Механізація процесів запресування і розпресування з’єднань».