Утворення факультетів і кафедр у 1962 р.
Утворення ХІГМАОТу спричинило ліквідацію факультету будівництва гірничих підприємств та реорганізацію гірничо-електромеханічного у факультет гірничого машинобудування зі спеціальностями «Гірничі машини», «Гірнича механіка», «Машини та обладнання нафтових і газових промислів». Деканом ГМФ був призначений доцент В. Л. Грецов (1962–1963).
У 1962–1963 навчальному році створено два нові факультети:
- радіотехнічний (декани — доценти Л. В. Трубецков, В. Д. Кукуш) зі спеціальностями «Радіотехніка», «Промислова електроніка», «Конструювання та технологія виробництва радіоапаратури», «Математичні і лічильно-вирішальні прилади і пристрої»;
- автоматизації виробничих процесів у гірничій промисловості (доц. Б. Д. Тиховидов) із спеціальностями «Автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості», «Автоматизація виробничих процесів збагачувальних фабрик», «Автоматика і телемеханіка».
У складі радіотехнічного факультету ХІГМАОТу наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 621 від 07.091962 р. організована перша кафедра нового профілю — обчислювальної техніки та промислової електроніки. З початку навчального року почали створюватися лабораторії: обчислювальних машин дискретної дії і обчислювальних машин безперервної дії. Затверджено перший викладацький та навчально-допоміжний склад кафедри, до якого увійшли доценти І. Ф. Огороднійчук, О. П. Пікулін, асистенти Т. Р. Гальчук, Ф. І. Юлін, А. М. Пряницький, лаборанти І. В. Ярцев, П. Ф. Харитонова, навчальний майстер В. П. Куриленко, а також визначився перелік дисциплін на кафедрі: лічильно-вирішальні пристрої, математичні машини та програмування, автоматичне регулювання, промислова електроніка, основи обчислювальної техніки і телемеханіки. Обсяг навчального навантаження і особливо методичної роботи вимагав великих зусиль в оснащенні лабораторій та вдосконаленні навчального процесу.
З утворенням нових факультетів і кафедр відбулися зміни у структурі інституту, що призвели до розподілу 28 кафедр.
Три кафедри перебували в підпорядкуванні ректорату:
- марксизму-ленінізму (доц. О. А. Протопопов);
- політичної економії (А. В. Сазонов);
- військова кафедра (спецкафедра) (підполковник В. І. Антипов).
За факультетом автоматизації виробничих процесів у гірничій промисловості закріпилося шість кафедр:
- автоматизації виробничих процесів у гірничій промисловості (проф. Є. Я. Іванченко, доц. В. Л. Грецов);
- збагачення корисних копалин (проф. Д. С. Ємельянов);
- хімії (доцент М. Д. Агєєв);
- теоретичної механіки (доц. Г. С. Грушко);
- теплотехніки (проф. С. Г. Вессельман);
- фізвиховання (М. С. Клещенко).
Є. Г. Прошкін Доцент, зав. каф. конструювання та технології виробництва радіоапаратури
М. Ф. Лагутін
Доцент, завідувач кафедри радіопередавальних пристроїв
В. Л. Грецов
Доцент, декан факультету гірничого машинобудування
В. Д. Кукуш
Доцент, декан радіотехнічного факультету
О. П. Дорохов
Доцент, завідувач кафедри радіовимірювальних та антенно-фідерних пристроїв
До складу радіотехнічного факультету увійшло п’ять кафедр: обчислювальної техніки та промислової електроніки (доц. О. А. Волков), електротехніки та електричних машин (доц. Л. В. Трубецков), вищої математики (проф. М. С. Лівшиц), фізики (доц. Л. І. Шингарьов), іноземних мов (Ю. А. Янс).
Найбільшим залишався факультет гірничого машинобудування, який налічував вісім кафедр: гірничих машин та рудничного транспорту (проф. Б. Л. Давидов), гірничої механіки (проф. П. П. Нестеров), гірничої електротехніки (доц. М. В. Гохфельд), технології гірничого машинобудування (проф. Г. Я. Андрєєв), будівельної механіки (доц. В. П. Манжаловський), нарисної геометрії і графіки (доц. Н. М. Подгорний), прикладної механіки (доц. Г. П. Жданов), російської мови (І. Ф. Виноградова).
Гірничий мав шість кафедр:
- розробка родовищ корисних копалин (доцент П. С. Подколзін);
- рудничної вентиляції (доц. В. Д. Карпухін);
- будівництва гірничих підприємств (М. І. Храбров);
- економіки та організації гірничої промисловості (доц. В. І. Гавриш);
- геології та маркшейдерської справи (О. І. Кобилін);
- будівельних конструкцій та інженерних споруд (доц. Г. Г. Лукін).