Підготовка спеціалістів
Зміна профілю інституту спричинила кардинальну зміну студентського контингенту і скорочення кількості студентів гірничого профілю. Молодь, що навчалася на другому-четвертому курсах факультету гірничого машинобудування, була переведена в Донецький політехнічний інститут (129 осіб), а студенти другого-третього курсів, що опановували спеціальність «Гірничі машини і комплекси», — у Дніпропетровський гірничий інститут (93 особи). 273 студентів заочного відділення ХІРЕ перейшли до Українського заочного політехнічного інституту. Філії Харківського інституту радіоелектроніки — Конотопський і Шосткінський загальнотехнічні факультети, перестали існувати. Студенти, викладачі та навчально-допоміжний персонал Конотопського загальнотехнічного факультету були переведені до Київського політехнічного інституту, а 226 осіб із Шосткинського загальнотехнічного факультету перевели до УЗПІ.
Спортивно-оздоровчий табір ХІРЕ поблизу м. Туапсе
На перший курс денного відділення було зараховано 790 осіб: на факультет обчислювальної техніки — 130, факультет радіофізики — 304, АПП — 151, радіотехнічний — 210 (зокрема на спеціальність «РТ» — 90, «Конструювання радіоапаратури» — 120 осіб). На перший курс вечірнього відділення вступило 356 осіб (із них на радіотехнічний факультет — 121, радіофізики — 235), а на перший курс загальнотехнічного факультету — 275 осіб.
У 1966–1967 навчальному році у виші навчалося 6089 студентів: 3422 на денному, 1060 на вечірньому, 777 на заочному відділеннях та 830 осіб на загальнотехнічному факультеті.
1 вересня 1966 р. відбулася перша в історії інституту посвята у студенти. Першокурсників із початком нового навчального року вітали в актовій залі вишу. О сьомій годині вечора на стадіоні ХІРЕ, прикрашеному спортивними прапорами та гірляндами різнобарвних лампочок, знову зібралися першокурсники. Прапороносці (кращі комсомольці) винесли на поле прапори інституту, комсомольської організації, трудові прапори, завойовані студентами на ударних будовах. Студент першого курсу факультету обчислювальної техніки Л. Пономаренко виголосив клятву, яку повторили всі першокурсники. Після цього ректор вишу В. Г. Новіков вручив Л. Пономаренку ключ до знань і символічний студентський квиток. Потім колона студентів на чолі з керівництвом інституту під супровід духового оркестру попрямувала до пам’ятника В. І. Леніну на площі Дзержинського. Вечір завершився святковим концертом, який відбувся на стадіоні.
У вересні того ж року студенти всіх курсів (загалом 2170 осіб) вирушили у радгоспи Харківської області на сільськогосподарські роботи і в будівельні організації, де працювали впродовж місяця.
Перший вечір трудової слави, що проходив 19 листопада в актовому залі інституту, зібрав студентів, які побували на цілині, будівництвах Харківської області. В урочистій обстановці ректор В. Г. Новіков вручив грамоти, дипломи, медалі «За освоєння цілинних земель». Медалями за самовіддану працю були нагороджені студенти, які відзначилися на будівництвах Кустанайської області. У той день нагороди отримали Борис Дзюндзюк, Ігор Дем’янков, Леонід Скирта, Віктор Куксов, Микола Сиров, Іван Ільченко, Володимир Ретюнін.
У червні 1968 р. на факультеті гірничого машинобудування відбувся останній випуск студентів, які навчалися за спеціальностями «Гірничі машини і комплекси» (72 особи) й «Автоматизація виробничих процесів у гірничій промисловості» (35 осіб). За двадцять чотири роки тут здобули освіту понад 2500 гірничих інженерів-механіків та електромеханіків з автоматизації.
Через відсутність навчального навантаження та ліквідацію спеціальностей гірничого профілю влітку було розформовано кафедру гірничих машин та рудничного транспорту, а у жовтні — факультет гірничого машинобудування. Так остаточно припинив своє існування Харківський гірничий інститут, не менш відомий на теренах Радянського Союзу, ніж його наступник — Харківський інституту радіоелектроніки.
Для приведення найменування спеціальностей у відповідність до змісту їх навчальних планів у квітні 1969 р. наказом міністра ВССО СРСР № 312 «Про зміну найменування деяких спеціальностей вузів СРСР» спеціальність «Математичні і лічильно-вирішальні прилади та пристрої» перетворена у спеціальність «Електронні обчислювальні машини».
У жовтні 1969 р. вийшов наказ МВССО УРСР № 645 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах МВССО УРСР», згідно з яким у ХІРЕ було відкрито підготовче відділення (завідувач — доц. М. П. Гавриш) та прийнято на навчання 75 осіб.
У квітні 1967 р. почалося зведення навчального корпусу «Ж», оголошеного народним будівництвом інституту, та навчально-лабораторного корпусу «З» (варто зазначити, що з 1965 р. будувався спортивно-оздоровчий табір ХІРЕ поблизу м. Туапсе). Для якнайшвидшого завершення будівництва цих корпусів у 1969 р. було створено штаб із будівництва і постійний загін, до якого увійшло 20 осіб. До постійного загону з лютого по червень постійно долучалися навчально-допоміжний персонал науково-дослідного сектору вишу, а також студенти.
Науково-дослідна робота
Із початку існування ХІРЕ професорсько-викладацький колектив та інженерно-технічні співробітники активно проводили наукові дослідження. Їх плідна робота дозволила за короткий термін впровадити розробки вчених у народне господарство країни. Великий внесок у якісне проведення досліджень зробили працівники науково-дослідного сектору інституту, начальником якого був Є. П. Вернигора.
Особливістю науково-дослідної діяльності на початку функціонування Харківського інституту радіоелектроніки стало створення при кафедрах 14 науково-дослідних груп (НДГ). Так НДГ фізики надвисоких частот, обчислювальної математики, математичного моделювання, автоматики, технічної кібернетики, радіовимірювань, конструювання радіоапаратури називалися так, як і кафедри. На кафедрі фізики працювала науково-дослідна група біоніки, технічної кібернетики — телемеханіки, радіофізики — дифракції, фізичних основ електроніки — електроніки, приладів і пристроїв автоматики — надійності і довговічності засобів автоматики, радіопередавальних пристроїв — розповсюдження радіохвиль, технології виробництва радіоапаратури — автоматизації виробничих процесів в електронній промисловості. НДГ здійснювали наукові розробки з найважливішої тематики, затвердженої МВССО УРСР, а керували їх діяльністю завідувачі кафедр.
У лютому 1967 р. для поліпшення захисту пріоритету і державних інтересів у галузі науково-технічних досягнень, виконаних на рівні винаходів і відкриттів, своєчасного і кваліфікованого їх оформлення, в Комітеті зі справ винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР було відкрито патентне бюро ХІРЕ. Організація патентного фонду, контроль за патентно-винахідницькою діяльністю кафедр сприяли створенню нового відділу — бюро науково-технічної інформації, першим керівником якого стала П. Ф. Харитонова.
У 1967 р. виш перевиконав на 102,6% обсяг науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт — всього на суму 1282,4 тис. крб. (замість запланованих 1250,0 тис. крб.). У 1968 р. план НДР виконано на 104,8%, загальний обсяг завершених наукових досліджень склав 1604 тис. крб. (за планом МВССО УРСР — 1530 тис. крб.). Так було реалізовано 24 теми, 17 із яких розроблялися з 1967 р., та впроваджено в народне господарство країни 52 нових прилади і установки, розроблені вченими інституту.