І. Ф. Огороднійчук
Доцент, зав. кафедри технічної електроніки
Л. Г. Лисенко
Доцент, зав. каф. конструювання та технології виробництва ЕП
Л. І. Шкляров
Професор, зав. кафедри обчислювальної математики
І. В. Кузьмін
Професор, доктор технічних наук, зав. кафедри теоретичної кібернетики
Ю. О. Гордієнко
Доцент, завідувач кафедри електронних приладів
До складу факультету електроніки (к. т. н. Є. С. Хорошайло, к. ф.-м. н. Б. М. Булгаков, В. Є. Коновалов) увійшли сім кафедр: промислової електроніки (к. т. н., доц. Л. В. Трубецьков, В. А. Петров), електронних приладів (доц. А. Л. Горелік, Є. С. Хорошайло, Ю. Є. Гордієнко), конструювання та технології виробництва електронних приладів (к. т. н., доц. Л. Г. Лисенко, доц. Є. С. Хорошайло), технічної електроніки (доц. І. Ф. Огороднійчук), теоретичної механіки (доц. Г. С. Грушко), охорони праці (к. т. н., доц. В. Д. Карпухін, доц. Є. О. Литвиненко), хімії (к. х. н., доц. В. П. Півненко).
У новоствореному факультеті радіофізики (к. ф.-м. н., доц. Б.М Булгаков) функціонували кафедри радіофізики (д. ф.-м. н., проф. В. П. Шестопалов), фізики надвисоких частот (к. т. н., доц. О. І. Терещенко), фізики плазми (к. ф.-м. н., доц. І. П. Якименко), фізичних основ електроніки (к. ф.-м. н., доц. Б. М. Булгаков), фізики (к. ф.-м. н., доц. Л. І. Шингарьов, В. Г. Червов), вищої математики (д. ф.-м. н., проф. Л. М. Глускін, С. Д. Берман, Н. Г. Сарнавський).
У складі факультету автоматики (к. т. н., доц. Б. Д. Тиховидов, В. А. Михайлов) було сім кафедр: автоматики і телемеханіки (д. т. н., проф. Є. Я. Іванченко), приладів і пристроїв автоматики (к. т. н., доц. В. А. Михайлов), технічної кібернетики (доц. О. О. Волков, Є. А. Дєдік), електротехніки (В. Н. Лузганов, В. В. Смеляков), прикладної механіки (В. П. Жданов), технології приладобудування (к. т. н., доц. П. Д. Дудко), опору матеріалів (к. т. н., доц. В. П. Манжаловський).
Факультет обчислювальної техніки (кандидати технічних наук, доценти О. Н. Гордейко, В. А. Михайлов, Г. І. Бєлік, А. П. Стахов) налічував п’ять кафедр: математичного моделювання (к. т. н., доц. Ю. П. Шабанов-Кушнаренко, А. Г. Мурашко), обчислювальної математики (д. ф.-м. н., проф. В. Л. Рвачов (1966–1968), Ю. Г. Стоян, Л. І. Шкляров), математичних машин дискретної дії (в. о. зав. каф. — А. Г. Євдокимов, А. П. Стахов), економіки й організації промислових підприємств (к. е. н., доц. В. І. Лобунець, В. Г. Новіков), теплотехніки (д. т. н., проф. С. Г. Вессельман).
Найменше кафедр було на факультеті гірничого машинобудування (доценти Ю. О. Шеметов, І. А. Каганський):
- обладнання гірничих підприємств (д. т. н., проф. П. П. Нестеров);
- гірничих машин і рудничного транспорту (д. т. н., проф. О. О. Соловйов);
- електрифікації промислових підприємств (доц. М. В. Гохфельд).
Діяв також загальнотехнічний факультет (доц. Н. І. Храбров).
Студенти-цілинники, нагороджені медалями «За освоєння цілинних земель». Зліва направо: І. Демьянков, В. Куксов, Б. Дзюндзюк, 1966 р.
У 1967 р. за наказом міністра вищої і середньої освіти УРСР № 198 від 28 березня для поліпшення якості підготовки фахівців і створення більш сприятливих умов розвитку навчально-методичної та науково-дослідної роботи була створена кафедра теоретичної кібернетики (нині — системотехніки). Через відсутність фахівців відповідного профілю спеціально для організації кафедри нового напряму в інститут із Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ ім. М. І. Крилова запросили (на умовах штатного сумісництва) начальника кафедри систем підготовки пуску ракет, д. т. н., проф. І. В. Кузьміна. Висококваліфікований спеціаліст, він у 1956 р. із відзнакою закінчив Московську військово-повітряну інженерну академію ім. М. Є. Жуковського (спеціальність — «Експлуатація радіотехнічних засобів ВПС»), працював у галузі проектування спеціальних систем автоматичного управління літальними апаратами і на той час був чи не єдиним у цій сфері фахівцем у Харкові. З 1970 р. І. В. Кузьмін — штатний професор ХІРЕ, проректор із наукової роботи (1971–1973). У липні 1976 р. його призначили ректором Вінницького політехнічного інституту.
У зв’язку з різким зменшенням навчального навантаження на гірничі спеціальності три кафедри факультету гірничого машинобудування у травні 1967 р. були об’єднані в одну — гірничих машин та рудничного транспорту, завідувачем якої став д. т. н., проф. О. О. Соловйов.
Відповідно до наказу міністра ВССО УРСР № 496 від 31.07.1968 р. з вересня 1967 р. кафедри теоретичної механіки, опору матеріалів та прикладної механіки було об’єднано в кафедру механіки (в. о. завідувача — доц. Г. П. Жданов).
Наступна реорганізація відбулася у 1968–1969 навчальному році за наказом МВССО УРСР № 579 від 7 жовтня 1968 р. «Про реорганізацію факультетів ХІРЕ». Для покращення якості підготовки фахівців і забезпечення більш сприятливих умов розвитку навчально-методичної та науково-дослідної роботи у жовтні цього року факультети електроніки та радіофізики були об’єднані у факультет електроніки, а виконувати обов’язки декана призначений доц. Б. М. Булгаков.
У вересні 1969 р. згідно з наказом МВССО УРСР № 602 із кафедри історії КПРС, філософії і наукового комунізму були утворені дві:
- філософії (доц. В. С. Манешин);
- історії КПРС і наукового комунізму (доц. О. А. Протопопов).