У 1963 р. ректором ХІГМАОТу був призначений О. І. Терещенко — проректор із наукової роботи ХДУ, який працював на кафедрі фізики надвисоких частот і був керівником найважливішої науково-дослідної теми «Дослідження залежності частотних характеристик хвилеводно-резонаторних систем надвисоких частот від форми граничних поверхонь». З метою зміцнення науково-технічної бази ХІГМАОТу та у зв’язку з переведенням керівника теми за наказом МВССО УРСР № 412 від 16 липня 1963 р. було передано з Харківського державного університету штат (18 осіб) і обладнання науково-дослідних лабораторій фізики надвисоких частот та феритів. Вони були об’єднані в одну науково-дослідну лабораторію фізики надвисоких частот. Кілька років ця тема розроблялася на кафедрі фізики НВЧ у ХІГМАОТі.
У січні 1964 р. базові науково-дослідні лабораторії нових матеріалів (склопластиків) та автоматизації технологічних процесів у машинобудуванні у зв’язку із призначенням проф. Г. Я. Андрєєва ректором УЗПІ передані до Українського заочного політехнічного інституту.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 7.12.1963 р. № 1210 визначена найважливіша науково-дослідна тема — «Комплексне використання органічної та мінеральної частини вугілля», яка розроблялася до 1966 р.
Наукові дослідження у 1964 р. проводилися згідно із постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про подальший розвиток науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах» на основі нерозривного зв’язку інституту із промисловими та науковими підприємствами, проектно-конструкторськими організаціями, з науковими установами АН СРСР і УРСР.
Більшість наукових робіт, що проводилися в інституті, були складовою частиною наукових досліджень, які виконувалися на загальнодержавному рівні і входили у план розвитку науки і техніки країни.
Науково-дослідницька тематика в галузі радіоелектроніки й обчислювальної техніки виникла з моменту утворення ХІГМАОТу. Основними напрямами наукових робіт стали радіоелектроніка, обчислювальна техніка і автоматизація виробничих процесів промислових підприємств.
Перша на радіотехнічному факультеті господарсько-договірна науково-дослідна робота на суму 15 тис. крб. була виконана у 1963 р. кафедрами антенно-фідерних пристроїв і радіоприймальних пристроїв. Колектив кафедри АФП під керівництвом О. П. Дорохова розробив НВЧ фільтр із високою вибірковістю, який незабаром почали встановлювати на космічних станціях.
Це стало початком досліджень і розробки пристроїв надвисоких частот для міжпланетних станцій і посадкових апаратів.
Науковий семінар проводить професор В. П. Шестопалов
На новоствореному факультеті електроніки під керівництвом професора В. П. Шестопалова на кафедрі радіофізики проводилися теоретичні й експериментальні дослідження дифракції і розповсюдження електромагнітних хвиль у періодичних структурах. Наукова робота з дифракційної тематики включала широке коло питань теорії дифракції електромагнітних хвиль на періодичних структурах плоского і циліндричного типу. Основою її було створення теорії дифракції хвиль на решітках. У 1964 р. були розроблені основи цієї загальної теорії. Новий метод дозволив досліджувати різноманітні металеві решітки (одно-, дво- і багатошарові, решітки спеціальної геометричної форми), а також вирішувати деякі задачі квантової радіофізики.
На кафедрі проводилися експериментальні роботи з дифракції хвиль на періодичних структурах, створення електронних приборів нового типу, побудованих за принципом вивчення хвиль електронним потоком, рухомого над дифракційною решіткою.
На кафедрі приладів і пристроїв автоматики під керівництвом доцента В. А. Михайлова розроблялися науково обґрунтовані методи підвищення надійності і довговічності засобів автоматики. Роботи були спрямовані на дослідження методів теоретичної і дослідної оцінки надійності засобів гірничої автоматики з метою підвищення ефективності використання цих засобів в умовах експлуатації.
У 1963 р. в інституті було п’ять НДЛ, які мали статус галузевих дослідних лабораторій: фізики НДЧ, обчислювальної техніки, програмованого навчання, автоматики й телемеханіки, автоматизації виробничих процесів. Їх штат складав 68 співробітників. Основна наукова тематика була тісно пов’язана з виконанням найважливішої тематики республіканського і відомчого значення.
Основним напрямком лабораторії фізики НДЧ (доцент О. І. Терещенко) стало дослідження залежності характеристик хвилеводно-резонаторних систем НДЧ від форми граничних умов поверхонь. На базі розробленого в лабораторії методу розрахунку параметрів хвилеводно-резонаторних систем довільної форми поперечного перерізу зроблено розрахунок конкретних систем із метою виявлення можливості отримання тих чи інших значень параметрів, що надалі дозволило перейти до синтезу хвилеводно-резонаторних систем із заданими (оптимальними) характеристиками.
У лабораторії фізичних основ електротехніки
У лабораторії обчислювальної техніки (проф. В. Л. Рвачов) досліджували і розробляли засоби автоматизації окремих видів розумової праці. Тематика була присвячена вдосконаленню математичних машин, передусім пристроїв введення і виведення цих машин на базі дослідження роботи відповідних почуттів і органів людини. Подібні роботи в СРСР більше ніде на той час не проводилися. У 1963 р. у лабораторії були розроблені принципи побудови пристрою введення яркісної складової зорової картини.
У лабораторії програмованого навчання (В. Л. Рвачов) вирішувалася проблема створення нових приладів і засобів автоматизації для промисловості і наукових досліджень. У 1964 р. проводилися дослідження за напрямом автоматизації робіт із навчання студентів. Створено сімейство навчальних автоматів для контролю знань за формою «залік», одна з моделей якого демонструвалася на виставці в МВССО УРСР та ВДНГ і отримала високу оцінку.
Метою досліджень лабораторії автоматики і телемеханіки (доц. А. А. Волков) була розробка принципів побудови роботи багатовимірних кібернетичних систем управляння промисловості, які забезпечували високу ефективність і надійність їх використання в різних умовах експлуатації. Результатом стала розробка цифрового обчислювального пристрою для управління інерційними об’єктами з екстремальними характеристиками, які працюють за наявності перешкод.
Лабораторія автоматизації виробничих процесів (доц. В. Л. Грецов) працювала у напрямку створення регулювальних і виконавчих пристроїв, придатних для системи автоматичного управління провітрюванням шахти, вивчення технологічних процесів на підприємствах збагачувальної промисловості як об’єктів автоматизації і складання їх математичного опису з метою розробки алгоритмів управління.