Проект Харківського гірничо-індустріального інституту (арх. Д. Р. Торубаров)
Постановою Державного Комітету Оборони від 18 липня 1944 р. «Про подальші заходи щодо відновлення вугільної промисловості Донбасу для забезпечення вугіллям чорної металургії» та відповідно до наказу НКУП СРСР і Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР № 363/379 від 17 серпня 1944 р.
ХІБІ Наркомвугілля у вересні був реорганізований у Харківський гірничо-індустріальний інститут (ХГІІ) з такими факультетами й спеціальностями:
– будівельний («Промислове і цивільне будівництво», «Теплопостачання та вентиляція», «Водопостачання і каналізація», «Архітектура», «Картографогеодезія»);
– машинобудівний (МШ — «Гірничі машини», «Технологія машинобудування»);
– гірничо-електромеханічний (ГЕМ — «Гірнича електромеханіка», «Електричні станції, мережі й системи»);
– промислового транспорту (ПТ — «Рух і вантажна робота», «Механічна й будівельна робота на залізничному транспорті»).
Для організації факультетів ГЕМ, МШ, ПТ тимчасово деканом був призначений С. Б. Пінтер (1944–1946), будівельного — О. Т. Беділо (пізніше В. П. Манжаловський), начальником навчальної частини — М. І. Кондратьєв (згодом І. М. Золотар).
Повна відсутність навчально-лабораторної і матеріально-побутової бази викликала великі труднощі й перешкоди. Відсутність елементарних меблів призвела до того, що виготовляти столи, табурети, лави мусили викладачі, співробітники та студенти вишу, а пізніше це вже робили у майстернях ХГІІ.
Щоб розмістити лабораторії факультетів, забезпечити набір студентів у кількості 600 осіб на 12 спеціальностей, необхідно було в короткий термін закінчити відновлення будівлі інституту. Вирішальним і головним завданням стало будівництво зруйнованого навчального корпусу. Консультантом з усіх питань будівництва і відновлення навчального корпусу вишу в жовтні 1944 р. був призначений доцент М. М. Петлін.
Відновлювалася діяльність науково-виробничого відділу (начальник — проф. М. С. Черкасов, В. В. Блінов) із проектно-дослідницьким сектором, до якого входили проектна та архітектурна (Н. М. Подгорний) групи, лабораторією будівельних матеріалів, науково-дослідною станцією. НВВ надавав науково-технічну допомогу будівництву з відновлення зруйнованих будівель.
Учені науково-виробничого відділу і спеціальних кафедр виконали низку проектів із відновлення заводів Донбасу, надавали консультації з питань будматеріалів, промислового транспорту, архітектури, технічну допомогу підприємствам вугільної промисловості Донбасу, розробляли науково-дослідницькі теми із питань доцільності експлуатації шахт. Було укладено угоди із Кузбасшахтобудом на проектування цементних заводів у м. Прокоп’євську та Сталіно. Співробітники кафедри архітектурного проектування і композиції виконували проекти відновлення втрачених та зруйнованих будівель.
У 1944–1945 рр. завідувач кафедри архітектурного проектування і композиції, доцент Дмитро Романович Торубаров виконав проект реконструкції гірничо-індустріального інституту, який не був реалізований у будівництві у зв’язку із браком фінансування. Відновлення будівлі готелю «Харків» (зараз майдан Свободи) здійснювалося за проектом його автора — доцента Г. О. Яновицького. У відновленні вишів Харкова, зокрема й ХГІІ, взяв участь заступник директора з наукової та навчальної роботи О. Б. Тіц, за що був нагороджений орденом «Знак Пошани» та медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни».
Науковці науково-виробничого відділу виконували госпдоговірні та держбюджетні науково-дослідницькі теми:
– «Розробка технологічного процесу по гарту струмами високої частоти» (доц. В. К. Нікітін),
– «Рухлива опалубка для бетонування шахтних стволів» (І. Г. Карташов),
– «Розробка найбільш ефективного комплексу механізмів і сучасних методів проходки квершлагів в умовах Донецького басейну» та ін.
Із відкриттям у Харкові Всесоюзного державного інституту проектування, організації шахтного будівництва (Гіпрооргшахтобуд, пізніше ВНДІОМШБ) у січні 1947 р. тематика проектування, матеріальні цінності, особовий склад передані новому інституту. НВВ продовжив існувати, його очолив В. В. Блінов, у складі відділу утворилася наукова частина, виробничий сектор та відділ планування і підготовки технічної документації на замовлення кафедр, а також інших організацій. У жовтні 1947 р. ВНДІОМШБ передав ХГІ право проектування об’єктів інституту та закінчення робіт науково-виробничому відділу. Автором проекту призначено завідувача кафедри архітектурного проектування і композиції Н. М. Подгорного.
Результатом наукових досліджень у червні 1945 р. стала перша післявоєнна науково-технічна конференція ХГІІ, а через рік відбулася друга. З 1946 р. виходив науково-технічний збірник «Бюлетень наукових робіт ХГІІ», відповідальним редактором якого був О. Б. Тіц.
Для виконання поточної навчально-методичної роботи, розгляду питань, пов’язаних із будівництвом, затвердженням науково-дослідної тематики кафедр була організована рада Харківського гірничо-індустріального інституту у складі 41 особи під головуванням директора Г. Г. Лукіна, заступників, професорів та завідувачів кафедр.
Перший повоєнний 1945–1946 навчальний рік став великою подією в житті ХГІІ, адже він проходив у власній, частково відновленій будівлі навчального корпусу. 18 липня 1945 р. виш був переведений у власне приміщення на просп. Леніна. Початок навчального року збігся із 15-річчям утворення інституту.
У вересні 1945 р. у штаті професорсько-викладацького персоналу значилося 125 осіб, із яких 18 професорів, 43 доценти, більше 170 робітників та службовців, понад 800 студентів.
Найбільшим був будівельний факультет — він налічував 560 осіб, на машинобудівному навчалося 180 студентів, контингент гірничо-електромеханічного склав 60, а промислового транспорту — 15. У лютому 1945 р. здійснено зимовий набір студентів на перший курс, що дало можливість зарахувати ще 19 осіб на спеціальність «Гірничі машини». Додатковий набір на нові гірничі спеціальності особливого успіху не мав, тому розгорнути діяльність факультетів гірничо-електромеханічного, промислового транспорту на повну силу так і не змогли. Через це протягом свого існування ХГІІ мав лише два факультети:
- будівельний (декани — доц. В. П. Манжаловський, проф. М. І. Кондратьєв, доц. В. І. Пушкарьов);
- машинобудівний (загальний, доцент С. Б. Пінтер).