Слуцкін Абрам Олександрович
(1891–1950)
Академік АН УРСР, д. ф.-м. н., професор
Один із засновників української школи радіофізики.
Народився 5 липня 1891 р. у м. Борисоглібськ Тамбовської губернії.
У 1916 р. закінчив Харківський імператорський університет із дипломом I ступеня і був залишений для підготовки до професорського звання, був:
- асистентом кафедри фізики (1919–1929);
- професором (1929–1933);
- завідувачем кафедри технічної фізики (1933–1941, 1944–1950).
У 1924 р. А. О. Слуцкін разом із Д. С. Штейнбергом за допомогою магнітного поля отримав незатухаючі електромагнітні коливання — їхня робота стала основою для подальшого створення НВЧ-техніки.
З 1929 р. працював в Українському фізико-технічному інституті, де відкрив лабораторію електромагнітних коливань, яку очолював до кінця життя.
У 1937 р. А. О. Слуцкіну без захисту дисертації присвоєно вчений ступінь доктора фізико-математичних наук, у 1939 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР, з 1948 р. професор.
Проводив наукові дослідження за методами генерування дециметрових і сантиметрових хвиль. Спільно з С. Я. Брауде, А. Я. Усиковим розробив перший у світовій практиці трикоординатний радіолокатор, який базувався на магнетронних генераторах радіохвиль дециметрового діапазону, що використовувався у протиповітряній обороні під час війни. В повоєнні роки під його керівництвом розроблено багаторезонаторні магнетрони сантиметрового і міліметрового діапазонів, вивчалося поширення і поглинання НВЧ у різних середовищах.
Повернувшись із евакуації, був деякий час директором УФТІ та за сумісництвом очолював кафедри електричних машин, фізики в Харківському гірничо-індустріальному інституті (1944–1946), ХДУ. У електротехнічному інституті на новоствореному радіотехнічному факультеті очолив кафедру теоретичних основ радіотехніки (1946–1948).
Він також був головою Харківського відділення Всесоюзного науково-технічного товариства радіотехніки й електрозв’язку ім. О. С. Попова.
Нагороджений:
- грамотою Верховної Ради Казахської РСР (1944);
- грамотою Верховної Ради УРСР (1945);
- медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» (1945).
Помер 13 липня 1950 р. у Харков.