| Весь час | Останні 5 років | |
|---|---|---|
| Цитування | 541 | 214 |
| h-індекс | 10 | 7 |
| i10-індекс | 10 | 3 |
Освіта та кар’єра
1967 – 1973 рр. – студент радіотехнічного факультету Харківського політехнічного інституту, а потім Харківського інституту радіоелектроніки.
1973 – 1975 рр. – інженер ЦКБ «Протон».
1975 – 1978 рр. – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ).
1981 р. – ассистент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ.
1984 р. – захист кандидатської дисертаціі. за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
1997 р. – доцент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ
1991 – 1993 рр. – докторантура ХІРЕ.
1994 р. – доцент кафедри «Мережі зв’язку». ХІРЕ
2004 р. – захист докторської дисертації за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
2006 р. – професор кафедри «Мережі звʼязку».
2009 р. – завідувач кафедри «Мережі звʼязку» (зараз назва кафедри «Інформаційні мережі зв’язку»).
Відомості про захист дисертації:
Спеціальність: 05.12.17
«Радіотехнічні та телевізійні системи»
Тема : «Багатокритеріальна оптимізація та моделювання систем розпізнавання сигналів для автоматизованого радіомоніторінгу». Захист 22.06.1984 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту радіоелектроніки ім. акад. М.К. Янгеля. Науковий керівник – Омельченко В.А.
Спеціальність: 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»
Тема: «Теоретичні основи проектування систем розпізнавання сигналів в радіолокації та радіоконтролі».
Захист 26.09.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»
Освітня діяльність
Лекційні заняття з дисциплін «Теорія електрозвʼязку», «Теорія сигналів та передавання інформації «Автоматизація проектування мереж звʼязку», «Алгоритмізація та програмні технології проектування мереж зв’язку», «Основи наукових досліджень».
Наукова діяльність
Сфера наукових інтересів:
– розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання прикладних задач, зокрема, в галузях радіолокації, зв’язку, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.
– математичне моделювання та багатокритеріальна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку.
З 2017 року є членом науково-методичної підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Сфера наукових інтересів:
- математичне моделювання та багатокритерійна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку;
- розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання різних прикладних задач, зокрема в галузях радіолокації, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.
01.04.2021 – 29.12.2021 р. – провідний науковий співробітник проблемної НДЛ «Радіомоніторингу і обробки радіотехнічної інформації» ХНУРЕ за сумісництвом. Наказ Ректора ХНУРЕ №18 КН від 29.03.2021 р.
Міжнародна діяльність
В 2011 р. на запрошення В’єтнамської академії наук прочитав цикл лекцій співробітникам Інституту космічних технологій м. Ханой, (В’єтнам).
З 2016 року є координатором міжнародної програми академічної мобільності «Еразмус+» (ХНУРЕ спільно з університетом м. Пардубіце (Чехія))
Громадська діяльність
Член підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Член оргкомітетів ряду міжнародних наукових конференцій та член редколегій науково-технічних журналів «Радіотехніка», «Проблеми телекомунікацій», «Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології», «Східно-європейський журнал передових технологій».
Член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських дисертацій за спеціальностями телекомунікацій та радіотехніки..
Приймав участь у розробці стандарту вищої освіти за спеціальністю 172 “Телекомунікації та радіотехніка” для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Нагороди та премії
Нагороджений почесною грамотою МОН України, а також грамотами Міністерства звʼязку України та Харківської обласної ради та ХНУРЕ.
Обраний академіком Академії наук прикладної радіоелектроніки та Академії зв’язку України.
Переможець конкурсу ХНУРЕ 2011 року «Кращий за фахом» у номінації «Викладач-лектор»
Публікації та патенти
Має понад 300 друкованих праць, серед яких 11 монографій та 10 навчальних посібників