05.10.2020
2 жовтня, указом президента України, науковцям Харківського національного університету радіоелектроніки, у номінації «Професійно-технічна освіта», було присуджену Державну премію України в галузі освіти 2019 року.
Авторський колектив у складі: Олега Авруніна – доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки; Ніни Гайдук – кандидата педагогічних наук, доцента, Національного університету «Львівська політехніка», директора Міжнародного центру професійного партнерства «Інтеграція»; Ігора Невлюдова – доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій, автоматизації та мехатроніки Харківського національного університету радіоелектроніки; Володимира Павлиша – кандидата технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, першого проректора Національного університету «Львівська політехніка»; Оксани Потимко – кандидата історичних наук, заслуженого працівника соціальної сфери України, Національного університету «Львівська політехніка», керівника Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами; Антоніни Салєєвої – кандидата технічних наук, доцента, заслуженого працівника соціальної сфери України, директора Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності; Валерія Семенця – доктора технічних наук, професора, ректора Харківського національного університету радіоелектроніки; Дмитра Федасюка – доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, проректора з науково-педагогічної роботи Національного університета «Львівська політехніка»; Олександра Филипенко – доктора технічних наук, професора, декана факультету автоматики і комп’ютеризованих технологій Харківського національного університету радіоелектроніки, працювали над роботою: «Інтегроване інформаційно-освітнє середовище та реабілітаційні заходи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами».
Цикл робіт спрямований на вирішення важливого для суспільства України завдання забезпечення господарства країни кваліфікованими робітничими кадрами та молодшими спеціалістами. Для сучасної професійно-технічної освіти вкрай критичним є здатність запропонувати роботодавцям ґрунтовно підготовлених фахівців, добре знаних на досягненнях сучасної науки та високотехнологічних виробництв, що мають досвід практичної роботи, здатних швидко інтегруватися та використовувати свої знання, уміння та навички у практичній діяльності. Шляхом подолання ситуації, що склалася, є спільні та узгоджені дії закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти разом із промисловими компаніями, підприємствами та фірмами для суттєвої перебудови змісту професійно-технічної освіти на підставі сучасних науковотехнологічних досягнень, інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Вкрай важливою ця потреба відчувається сьогодні, в умовах запровадження SMARTтехнологій, Інтернету речей IoT, інтелектуальних виробництв (SMART-factory), всього, що знаменує еру наступної промислової революції Industry-4.0. Особливим напрямком у цій діяльності є забезпечення прав кожної людини на можливість повної реалізації свого потенціалу, приносити користь суспільству і стати його повноцінним членом. Нажаль, кількість громадян, які мають певні особливі потреби, останнім часом в Україні збільшилась. Завдання як держави в цілому, так і закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти допомогти таким громадянам якомога швидше стати невіддільною частиною суспільства, інтегруватися у його повсякденне життя, знайти професійне застосування відповідно до своїх можливостей. Саме на формування таких якостей, знань, навичок та здібностей у осіб з особливими освітніми потребами (ООП) й зорієнтована багаторічна робота організацій, які висувають свої результати на здобуття Державної премії України в галузі освіти. Складності реалізації інтегрованого інклюзивного навчання особливо гостро проявляються в умовах професійно-технічної та фахової передвищої освіти, де від учня/студента з ООП, окрім теоретичних знань, вимагається наявність добре розвинутих практичних навичок та вмінь, здатності орієнтуватися в сучасному високотехнологічному, а часом й інтелектуальному виробництві, існує постійна потреба в реальній роботі з обладнанням, що фактично унеможливлює рівність доступу до професійної (професійно-технічної) освіти особам з ООП. Метою комплексу робіт є узагальнення науково-практичного досвіду роботи колективу авторів з інноваційної діяльності щодо створення безбар’єрного освітнього середовища, інтегрованого інклюзивного навчання та умов для освіти і розвитку осіб з ООП у закладах професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.
Авторським колективом поданої роботи успішно реалізовано завдання побудови інклюзивного освітнього середовища, яке сприяє розвитку професійнотехнічної освіти і підготовці кваліфікованих робітничих кадрів та молодших спеціалістів із поміж осіб з особливими потребами, забезпечує їм умови рівного доступу до професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Результати отримано завдяки розробці та впровадженню новітніх технологій навчання та виробництва, що базуються на досягненнях інформаційнокомунікаційних технологій, на сучасних комп’ютерних та мікропроцесорних керуючих пристроях, зокрема, на волоконно-оптичних інформаційних системах, мікро-наносистемній техніці MEMS, робототехніці, 3D-друку, Surface Mounted Technologies (SMT) – виробництвах та ін. Авторами реалізовано системний підхід, що тісно пов’язує процеси навчання, соціалізації та реабілітації осіб з особливими потребами. Це досягається поєднанням форм та змісту освітнього процесу з індивідуальними корекційнореабілітаційними заходами, спрямованими на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності таких осіб.
Також розвинуто теорію організації інтегрованого інклюзивного навчання осіб з ООП у закладах освіти, що ґрунтується на поєднанні методів удосконалення освітньої, наукової, навчально-виробничої складових навчання та реабілітаційних заходів шляхом створення у закладах освіти центрів супроводу таких осіб та підготовки кадрів за міжнародними стандартами, що дозволяє суттєво підвищити рівень навчально-виробничого процесу та ефективність підготовки осіб з ООП. Побудовано безбар’єрний інтегрований навчальний простір із реальним доступом до навчання шляхом створення та ефективної роботи у закладах освіти ресурсних та спеціальних навчальнореабілітаційних центрів різних рівнів; упровадження системи підготовки фахівців із реабілітації та соціального супроводу осіб з ООП за міжнародними стандартами; вдосконалення освітньої складової інтегрованого освітнього середовища шляхом упровадження у навчальний процес інтерактивної системи навчання на базі мережевої інфраструктури і віртуального навчального та інноваційного середовища закладу освіти; впровадження інформатизації та наукомісткості освіти як ресурсу формування системи інклюзивних освітніх послуг; створення та використання сучасної лабораторної бази для проведення експериментів із віддалених терміналів. Результати проведеної роботи знайшли поширення у закладах професійно-технічної та фахової передвищої освіти, які є структурними підрозділами університетів або їх партнерами в межах науково-навчально-виробничих комплексів, зокрема, комплексу «Технологія та автоматизація».
Всього до даної роботи залучено 13 коледжів та професійно-технічні училища Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької областей, декілька відомих в Україні промислових підприємств.
Опубліковано 280 наукових праць, з них: 7 підручників; 41 навчальний посібник; 7 монографій; 23 патенти; 123 статті у наукових журналах; 10 методичних вказівок; 2 технічні умови для державної сертифікації розробленого лабораторного обладнання; 3 галузевих стандарти Міністерства промислової політики України; 53 публікації в базі даних SCOPUS; захищено 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук та 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.