11.05.2018
Школа дистанційних методів зондування атмосфери акустичними та електромагнітними хвилями в ХНУРЕ заснована на початку 60-х років минулого сторіччя і базується на фундаментальних результатах вітчизняної науки, отриманих академіком О.М. Обуховим, професором М.О. Калістратовою, професором В.І. Татарським та іншими. Засновником школи є доктор технічних наук професор Є.Г. Прошкін.
За час існування наукової школи створено 8 експериментальних установок радіоакустичного зондування атмосфери, 4 експериментальних макети акустичних локаторів наземного й морського базування, розроблена й випробувана система комплексного акустичного й радіоакустичного зондування. У їх числі – перша в Європі й друга у світі установка радіоакустичного зондування, створена в 1961 році.
Представниками наукової школи розроблені принципи побудови станцій радіоакустичного зондування (РАЗ), створені основи теорії систем РАЗ, теорія векторних зондувальних радіоакустичних сигналів, теоретичні основи оптимізації та адаптації пристроїв обробки сигналів систем РАЗ і акустичного зондування. Розроблено методи визначення температури, швидкості й напряму вітру, вологості атмосфери, параметрів турбулентності. Накопичено значний обсяг експериментальних даних про стан атмосфери в різних сферах (місто, степ, кордон суша-море, поблизу атомних електростанцій і т.д.).
Наукові співробітники й викладачі опублікували із цього напрямку понад 450 наукових праць, 3 монографії, захищені 3 докторських і понад 15 кандидатських дисертацій. Розроблені технічні рішення захищені 50 авторськими посвідченнями й патентами.
Відомі представники наукової школи: доктор технічних наук, професор Є.Г. Прошкін, доктор технічних наук, професор В.М. Карташов, доктор фізико-математичних наук, професор О.Ю. Панченко, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник С.І. Бабкін, кандидат технічних наук, професор Олейніков В.М., кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Ю.М. Ульянов.
Напрям сучасних досліджень: синтез методів і пристроїв оптимальної обробки сигналів і полів, удосконалення методів виміру температури, вологості, швидкості й напряму вітру, розробка методів захисту станцій від перешкод.