21 квітня 2020 року відбулось чергове засідання семінару «Цілі сталого розвитку. Завдання ХНУРЕ щодо їх реалізації». В умовах карантину засідання відбулося в дистанційному режимі у вигляді телеконференції.
- Рейтинг українських університетів за показниками Scopus.
Ректор В.В. Семенець розповів про презентацію порталом Освіта.ua результатів рейтингу українських закладів вищої освіти за показниками Scopus. Станом на квітень 2020 року до нього включено 177 університетів. У рейтинговій таблиці ЗВО ранжовані за h-індексом. Харківський національний університет радіоелектроніки має 30 пунктів за індексом Гірша і займає 22 позицію, зокрема за загальною кількістю публікацій – 10 позицію, за цитованістю – 17. Середня цитованість публікації (Citations per Paper), що є дуже важливим показником для світових рейтингів університетів, зросла з 2,11 до 2,38. Але за цим показником ХНУРЕ займає лише 78 місце. Серед харківських університетів ХНУРЕ знаходиться на 4 місці після ХНУ ім. В.Н. Каразіна, НТУ «ХПІ» та НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Ректор також зробив акцент на динаміці кількості публікацій науковців ХНУРЕ в Scopus: у 2018 році вона складала 259, у 2019 – 385. Показник цитованості 2,38 не є прийнятним для майбутнього рейтингування ХНУРЕ у рейтингах світового рівня, входження до яких збільшує бюджетне фінансування університету. Тому треба намагатись не тільки збільшувати кількість публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних, а й відстежувати показник цитованості.
У зв’язку з цим проф. Філатов В.О. виступив з пропозицією внести зміни до Положення про стимулювання публікаційної активності, а саме враховувати наступні показники при розрахунку суми премії:
а) кількість статей, проіндексованих у Scopus та Web of Science Core Collection у 2019 році;
б) кількість співавторів кожної статті;
в) імпакт-фактор видання за даними (на час подання заявки) Web of Science та CiteScore за даними Scopus;
г) кількість цитувань автора статті: загальна і за 2019 рік.
Таким чином, фінансове стимулювання науковців університету дозволить збільшити кількість наукових публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних, і впливати на показник цитованості. Ці заходи дозволять університету сподіватись на включення до визнаних міжнародних рейтингів.
- Обговорення результатів LXIX зустрічі Bologna Follow-Up Group. Вперше такий захід було проведено в Україні, яка зараз разом з Хорватією є співголовою BFUG (http://ehea.info/Upload/BFUG_HR_UA_69_5_1_BICG_presentation.pdf), про що написав відомий фахівець в сфері освітньої політики, у 2015-2019 р. головний експерт групи «Освіта і Наука» Реанімаційного пакету реформ, експерт порталу Освітня політика д.ф.-м.н., професор Володимир Бахрушин.
«Головною темою Порядку денного зустрічі була підготовка основних документів для конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти, яка має відбутися у Римі в червні цього року – заяви, комюніке і двох додатків до нього. Також обговорювали окремі питання першого Болонського форуму глобальної політики, що буде проведений разом з конференцією.
У проекті заяви щодо глобальної політики йдеться про бачення щодо ролі вищої освіти у пошуку відповідей на основні глобальні виклики та у забезпеченні спроможності протидіяти викликам майбутнього.
Серед пріоритетів майбутніх дій:
– Інноваційні форми навчання і викладання. Поширення розуміння важливості студентоцентрованого підходу і таких його складників, як гнучкість освітніх програм та освітніх траєкторій у перспективі освіти протягом життя;
– Розвиток мобільності, включно з віртуальною мобільністю і спільним створенням цифрових освітніх середовищ;
– Інклюзія, як драйвер досконалості та відкриття непомічених талантів, що має охоплювати біженців та інших осіб, які перебувають у складних ситуаціях.
Необхідно приділити значну увагу узгодженню наявних рамок кваліфікацій та стандартів і процедур покращення та забезпечення якості, що існують у різних регіонах. Це має забезпечити більшу довіру до вищої освіти у глобалізованому контексті, а також сприяти мобільності і визнанню кваліфікацій.
Загальне бачення ЄПВО у 2030 р. передбачає, що він буде:
– Зв’язаним: всеохоплюючі рамки та інструменти прозорості сприятимуть більш інтенсивній та плідній співпраці, мобільності студентів та викладачів, спільним дослідженням та освітнім ресурсам, створенню мереж закладів вищої освіти;
– Інклюзивним: кожна людина матиме справедливий доступ до вищої освіти, можливість закінчити навчання та отримати підтримку у пошуку кар’єрних перспектив;
– Інноваційним через запровадження нових технологій навчання, викладання та оцінювання, тісно пов’язаних з дослідженнями; відкритих і гнучких освітніх траєкторій; малих освітніх модулів (передбачається окремий документ щодо мікрокредитів) та використання можливостей, які створює цифрова революція.
Вища освіта має бути ключовим інструментом досягнення цілей ООН щодо сталого розвитку.
Заклади вищої освіти мають розширювати свої освітні пропозиції, зокрема, шляхом запровадження малих освітніх модулів, необхідних громадянам для завершення здобуття або оновлення своїх професійних, культурних і загальних компетентностей.
Заклади вищої освіти повинні перебувати на передньому краї наукового, гуманістичного та технологічного розвитку, використовуючи новітні технології, такі як штучний інтелект, для пошуку рішень та внеску у створення більш згуртованого та інклюзивного суспільства на основі принципів демократії та верховенства права».
Таким чином, встановлені нові акценти у розвитку Європейського простору вищої освіти на період до 2030 р.:
– посилення спроможності вищої освіти як ключового інструменту досягнення цілей сталого розвитку;
– підвищення інклюзивності вищої освіти;
– мікрокредити та «малі» освітні модулі для навчання протягом життя і мобільності;
– забезпечення академічних свобод учасників освітнього процесу та інституційної автономії закладів вищої освіти;
– використання можливостей нових, зокрема, цифрових технологій.
ХНУРЕ приєднується до ініціатив Болонської групи, та буде і надалі сприяти виконанню завдань для досягнення цілей сталого розвитку, зокрема в галузі освітньої діяльності.
Учасники семінару запропонували винести на обговорення питання приєднання ХНУРЕ до Великої хартії університетів (Magna Charta Universitatum) – співдружності провідних європейських університетів.
