ТЕРЕЩЕНКО Олексій Іванович
Ректор Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки
(1963–1965)
Заслужений діяч науки і техніки України. Почесний академік Академії наук прикладної радіоелектроніки. Почесний доктор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
Народився 21 березня 1923 р. у Харкові в родині службовця.
О. І. Терещенко воював у складі військ Воронезького, I Українського фронтів, був двічі поранений.
Протягом 1944–1949 рр. Олексій Іванович навчався на фізико-математичному факультеті Харківського державного університету ім. О. М. Горького, був Сталінським стипендіатом, почесним відмінником. Працював механіком та молодшим науковим співробітником у радіофізичному відділі Фізико-технічного інституту АН УРСР.
Отримавши диплом з відзнакою, залишився в університеті, де пройшов шлях викладача, асистента, старшого викладача, декана новоствореного радіофізичного факультету (1952–1961), проректора з наукової роботи (1961–1963).
У 1953 р. захистив кандидатську дисертацію.
З 1963 до 1965 р. О. І. Терещенко був ректором ХІГМАОТу, завідувачем кафедри фізики надвисоких частот (1963–1988), професором цієї кафедри (до 2004 р.). Під його керівництвом відкрито понад десять нових кафедр радіоелектронного профілю.
У 1967 р. він захистив докторську дисертацію в Московському енергетичному інституті за сукупністю понад 100 наукових робіт.
Наукові дослідження ученого присвячені проблемам фізики надвисоких частот.
О. І. Терещенко — кавалер орденів:
- «Знак Пошани» (1971);
- «Великої Вітчизняної війни» II, І ст. (1946, 1985);
- Богдана Хмельницького III ст. (1999).
Нагороджений медалями:
- «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945);
- «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1946);
- медалями Центру далекого космічного зв’язку;
- Золотою медаллю Академії наук прикладної радіоелектроніки (2007);
- знаком «Відмінник освіти України» (1999) та іншими.