Свиридов Валентин Вікторович

Свиридов Валентин ВікторовичСВИРИДОВ Валентин Вікторович
Ректор Харківського інституту радіоелектроніки
(1984–1993),
Харківського державного технічного університету радіоелектроніки
(1993–1994)

Заслужений працівник вищої школи УРСР

Народився 30 березня 1937 р. у Сталінграді в родині військовослужбовця.

У 1954 р. вступив на електромеханічний факультет ХГІ. Після закінчення вишу залишився працювати на кафедрі автоматики й телемеханіки, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до професора. В 1964 р. захистив кандидатську, в 1973 р. — докторську дисертацію на тему «Елементи статистичного аналізу і синтезу систем оперативного контролю і управління в АСУП».

Протягом 1973–1994 рр. він очолював кафедру автоматизованих систем управління і водночас обіймав посаду декана факультету систем управління, а в 1978 р. став секретарем парткому інституту. З 1984 до 1994 р. Валентин Вікторович був ректором ХІРЕ. Його також обирали головою Ради ректорів та генеральним директором науково-навчально-виробничого об’єднання «Дельта», що діяло при виші, головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Харкова, віце-президентом Ради ректорів України.

Під керівництвом В. В. Свиридова в середині 1970-х років сформувався новий науковий напрям — «Автоматизований контроль і керування складними системами».

Викладав навчальні курси:

  • «Автоматика і телемеханіка»;
  • «Автоматизовані електроприводи і спостережні системи»;
  • «Синхронно-спостережні системи підвищеної точності»;
  • «Теорія інформації»;
  • «Інформаційні технології» та ін.

Учений очолював найважливіші роботи зі створення систем оперативного керування виробництвом, компонентів Єдиної автоматизованої системи попередження й оповіщення про цунамі, спеціалізованих систем управління і діагностики дизельних електроагрегатів тощо. Є автором більш ніж 200 наукових праць. Був членом редколегії збірника «АСУ і прилади автоматики».

Валентин Вікторович підготував шістьох докторів та понад 40 кандидатів наук, нагороджений орденом Дружби народів, медаллю «Ветеран праці» та ювілейними медалями.

У 1992 р. став академіком Інженерної академії України й Академії наук прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії та України.