Кащеєв Борис Леонідович
(1920–2004)
Заслужений діяч науки УРСР, Доктор технічних наук, професор
Завідувач кафедри основ радіотехніки (1971–1983), в. о. проректора з наукової роботи (1973–1974),
професор (1984–1997), професор-консультант (1997–1999)
Відомий дослідник метеорів радіолокаційним методом, засновник радіолокаційних спостережень метеорів і вітчизняної наукової школи метеорної радіолокації.
Народився 8 березня 1920 р. у Харкові. В 1938 р. вступив до Ленінградського політехнічного інституту ім. М. І. Калініна.
Протягом 1941–1944 рр. Б. Л. Кащеєв брав участь у воєнних діях.
Нагороджений:
- медаллю «За оборону Сталінграда» (1943);
- орденом Вітчизняної війни II ст. (1985).
У 1946 р. із відзнакою закінчив Харківський електротехнічний інститут, вступив в аспірантуру. Після захисту кандидатської дисертації пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри основи радіотехніки ХПІ (1950–1971). Брав участь у створенні іоносферної станції у Харкові, а в 1957–1958 рр. у складі кафедри долучився до масштабної наукової програми — Міжнародного геофізичного року. Для її виконання під керівництвом Б. Л. Кащеєва створено кращу в СРСР і в світі метеорну радіолокаційну систему.
В 1958 р. Борис Леонідович заснував і очолив Проблемну науково-дослідну лабораторію радіотехніки (при кафедрі основ радіотехніки). У 1963 р. захистив докторську дисертацію. Упродовж 1968–1970 рр. був науковим керівником Радянської екваторіальної метеорної експедиції в Республіці Сомалі (Могадішо).
Після ліквідації радіотехнічного факультету в ХПІ й переведення кафедри до ХІРЕ Б. Л. Кащеєв працював:
- завідувачем кафедри основ радіотехніки (1971–1983);
- виконував обов’язки проректора з наукової роботи (1973–1974);
- був професором (1984–1997);
- професором-консультантом (1997–1999).
Під його керівництвом розроблено унікальний високочутливий комп’ютеризований комплекс апаратури «МАРС» (1962–1971–1972), створено електронний орбітальний каталог 250 000 радіометеороїдів (1992–1998).
Був членом Міжнародного астрономічного союзу, почесним членом Української астрономічної асоціації, головою метеорної секції Міжвідомчого геофізичного комітету при Президії АН СРСР, делегатом і учасником міжнародних наукових конференцій та асамблей, співавтором 11 монографій і більше 300 публікацій. У 1994 р. як співавтору монографії «Метеори й метеорна речовина» йому присуджено премію НАНУ ім. М. П. Барабашова.
Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1961), орденом Трудового Червоного Прапора (1976), золотими медалями ВДНГ (1983, 1989), медаллю ім. академіка С. П. Корольова.
У 2000 р. малій планеті 6811 присвоєно ім’я «Kashcheev».