1963-1966 – аспірант кафедри автоматики і телемеханіки Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки
У період з 1968 по 1970 рік він обіймав посаду декана факультету обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки.
З 1971 по 1977 роки працював на посаді завідувача кафедри інформаційно-вимірювальної техніки Таганрозького радіотехнічного інституту.
Згодом він до 1988 року був завідувачем кафедри комп’ютерної інженерії у Вінницькому політехнічному інститу. І, паралельно з цією посадою, з 1986 по 1989 рік працював директором Спеціального конструкторсько-технологічного бюро «Модуль» при інституті.
У період з 1989 до 2004 року був спочатку завідувачем кафедр прикладної математики та обчислювальних і систем Вінницького технічного університету, а згодом (з 1997 року) — комп’ютерних наук Вінницького державного аграрного університету.
З 2003 року Президент Міжнародного клубу Золотої секції, а з 2005 року — директор Інституту Золотого Секції Академії Тринітаризму (Росія) та є членом Наукового товариства імені Шевченка в Канаді.
Також він у 1992 році був натхненником створення званої «Слов’янської золотої групи» та науковим керівником Міжнародного конгресу з математики гармонії, що відбувся в Одесі у 2010 році.
Відомості про захист дисертації:
Спеціальність : 05.255 «Технічна кібернетика»
Тема : «Дослідження перетворювачів «наруга-код» зі зворотним зв’язком, що використовують в якості порівнювальних пристроїв регенеративні компаратори». Захист 1966 р. на засіданні Вченої Ради Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки
Спеціальність : 05.252 «Обчислювальна техніка»
Тема докторської дисертації : «Синтез оптимальних алгоритмів аналого-цифрового перетворення інформації». Захист 1972 р. на засіданні Вченої Ради Київського інституту інженерів цивільної авіації.
Наукові консультанти – Олександр Андрійович Волков і Іван Васильович Кузьмін