15 жовтня 2019 року відбулось чергове засідання постійно діючого семінару з виконання завдань для досягенння цілей сталого розвитку.
Тема семінару: Результати рейтингу публікаційної активності працівників Університету за 2018 рік
- У своїй доповіді ректор ХНУРЕ проф. Семенець В.В. зазначив, що публікаційна активність науково-педагогічних і наукових працівників є головним показником ефективності роботи науковців, важливим складником стратегії розвитку, від якого залежатиме обсяг фінансування, та однією з важливих складових при складанні рейтингів. Так, Шанхайський рейтинг університетів (Academic Ranking of World Universities) враховує кількість статей, опублікованих у Nature та Science, статей з SCIE та SSCI з Web of Science. Рейтинги університетів Таймс (The Times Higher Education World University Rankings) та QS (QS World University Rankings) враховують внесок у науку на основі оцінки цитування публікацій зі Scopus.
Рейтинги U.S. News & World Report (Best Global Universities Rankings), Лейденський та URAP побудовано виключно на оцінюванні публікацій і науково-дослідної репутації університетів. Рейтинг університетів Scimago Institutions Rankings використовує одинадцять метрик оцінювання публікацій зі Scopus.
Webometrics враховує кількість наукових статей за 5 років, які входять до 10% найбільш цитованих у своїй галузі на основі даних SCImago і кількість посилань на 100 найбільш цитованих науковців за даними Google Scholar citations.
Наявність і якість наукових публікацій є критеріями при визначенні статусу національного університету.
Відповідно до положень Закону України «Про вищу освіту» (стаття 29), статус національного надається університету згідно з порядком і критеріями, визначеними КМУ (Постанова КМУ від 22 листопада 2017 року № 912 «Про затвердження Порядку та критеріїв надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу»).
Вказаною постановою затверджено критерії підтвердження статусу національного закладу вищої освіти:
- середнє значення показників індексів Гірша науково-педагогічних і наукових працівників (які працюють у закладі вищої освіти за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду) у наукометричних базах Scopus, Web of Science, приведене до кількості науково-педагогічних і наукових працівників цього закладу;
- кількість науково-педагогічних і наукових працівників, які мають не менше п’яти наукових публікацій у періодичних виданнях, які на час публікації було включено до наукометричних баз Scopus або Web of Science, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у закладі вищої освіти за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду.
Публікаційна активність врахована при атестації ЗВО у частині наукової діяльності. Постановою КМУ «Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності» (22 серпня 2018 р. № 652) затверджено Порядок атестації, у якому зазначено, що атестаційна оцінка, як індивідуальна характеристика досягнень закладу вищої освіти за науковим напрямом, обчислюється як сума значень показників за певними складовими, зокрема і за таким:
- кількість статей закладу вищої освіти за науковим напрямом у наукових виданнях, які індексуються у наукометричних базах даних Scopus та/або Web of Sciencе, з використанням як додаткового показника для наукових напрямів значення коефіцієнтів впливовості зазначених журналів.
Також наявність і якість наукових публікацій згадується у Постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності»; у наказі МОНУ від 14.01.2016 № 13 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам»; у наказі МОНУ від 14.12.2015 № 1287 «Про затвердження Положення про проведення Міністерством освіти і науки України Конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок…»; у наказі МОНУ від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України».
- Науковий керівник ЦІСТ проф. Філатов В.О. доповів про існуючі засоби стимулювання публікаційної активності:
- грошові виплати за факт опублікування статті в журналах, що індексуються;
- грошові виплати за опублікування статті залежно від величини імпакт-фактора журналу;
- грошові виплати за опублікування статті залежно від квартиля журналу;
- підтримка учених, що не мають досвіду підготовки статей: організація лекцій, семінарів з підготовки статей;
- організована допомога перекладу текстів статей або метаданих до них фаховою англійською мовою;
- надання фінансування для участі у наукових конференціях;
- надання додаткової оплачуваної відпустки для підготовки статей до журналів, що індексуються.
Враховуючи зазначене, Вченою радою Університету 28.05.2021 року було прийнято Положення про стимулювання публікаційної активності працівників ХНУРЕ.
Центром інформаційних систем та технологій на підставі даних наукової бібліотеки було складено рейтинг публікаційної активності працівників Університету за 2018 рік. У результаті впровадження стимулюючих заходів у вигляді грошової виплати за статті та монографії у виданнях, що індексуються наукометричними базами Scopus та/або Web of Sciencе, науковцям Університету були виплачені премії на загальну суму більш ніж 300 тис. грн.
Якщо взяти до уваги строк затримки індексації публікацій, то можна впевнено стверджувати про доцільність і ефективність прийнятого Положення.
Проаналізувавши публікаційну активність після введення в дію Положення, можна зробити висновок про її задовільний стан. Загальна кількість публікацій зросла на 29%. Але поки що відсоток статей у загальній кількості публікацій залишається на рівні 42%. Кількість статей у високоцитованих виданнях (перший-другий квартиль) – 11. Треба зазначити, що, не зважаючи на застосування заохочень, питання підвищення індексу Гірша Університету не вирішено і потребує зміни підходу.
Однак будь-які зусилля науковців та заходи стимулювання не дадуть бажаного результату поки власні наукові видання Університету не долучаться до процесу осучаснення і входження до світового інформаційного простору, не запровадять конкретні заходи з підвищення власної «видимості» у системі наукової комунікації та не будуть включені до наукометричних баз.
Так, у журналі «Радіотехніка», частина статей якого перекладається за умовами договору для журналу Telecommunications and Radio Engineering видавництва BegellHouse, що індексується у Scopus, кількість публікацій зросла на 15% – з 75 до 89 статей. Відповідно, у журналі Telecommunications and Radio Engineering кількість статей від ХНУРЕ становила: у 2016 – 30, у 2017 – 26, у 2018 – 48 статей.
Вочевидь, нам вкрай необхідне власне видання, що індексується наукометричними базами.
Також, якщо буде прийнято рішення продовжити стимулювання публікаційної активності, пропоную врахувати досвід цього року та внести зміни до Положення про стимулювання публікаційної активності. При розрахунку застосувати показник впливовості видання – квартиль журналу.
