Комплекс створений у 1957 році для іоносферних досліджень. У 60-70 роки ХХ століття проводилися багаторічні безперервні спостереження метеорів в астрономічних цілях. Цінність результатів зберігається і нині, продовжуються наукові дослідження в рамках фундаментальних тем. Проводилися дослідження вітрів в метеорної зоні атмосфери, а також роботи по радіоакустичного зондування атмосфери. У 80-90 роки ХХ столітті проводилися дослідження по метеорної синхронізації шкал часу і метеорної зв’язку, а також дослідження по закритій тематиці. В останній раз регулярні вимірювання за програмою INTAS проводилися в середині 90-х рр.
Багатоцільовий геофізичний комплекс для досліджень атмосфери та припливу метеорної речовини Харківського національного університету радіоелектроніки (с. Вільхуватка Балаклійського району Харківської області) з 2004 р. має статус Національного наукового надбання України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/73-2004-%D1%80#Text розпорядження КМУ від 11 лютого 2004 р. № 73-р.)
Комплекс розташований в ~100 км від Харкова. Віддаленість від міста сприяє мінімізації перешкод і електромагнітної сумісності робочих передавачів. Територія в 14 га дозволяє розміщувати антени різних передавачів і приймачів. Є автономне джерело живлення (10 кВ), питна вода, опалювальні житлові приміщення, гараж, цілодобова охорона.
Напрями наукових досліджень
- дослідження радіометодом процесів в атмосфері Землі;
- високі технології в області радіотехніки, наноенергетики, і технічного захисту інформації.
Зв’язок з освітнім процесом
Практична підготовка студентів за спеціальністю – 172 Телекомунікації та радіотехніка.
Устаткування
Метеорна автоматизована система (МАРС) з потужним (1 МВт) метеорним передавачем. Призначений для вимірювання чисельності і характеристик метеорних радіовідображень, радіантів метеорних тіл, а також для вивчення динамічних параметрів атмосфери Землі в метеорній області, дослідження припливів і гравітаційних хвиль. Антенна система представляє собою 5 антен типу «хвильовий канал», що розташовані у формі хреста, що дозволяє виконувати фазові вимірювання. Робоча частота 31,1 МГц.
Комплекс ВЕТА (Вітровий автомат). Призначений для вивчення руху повітряних потоків в атмосфері Землі на висотах 80…105 км методом радіолокаційних вимірювань радіальних швидкостей дрейфу метеорних слідів у робочому стані. Антенна система – дві антени «хвильової канал», робоча частота 36,9 МГц.
Комплекс для пасивної локації метеорних слідів. На даному комплексі ведуться безперевні метеорні спостереження на протязі вже більше 5 років. Антена – «хвильовий канал», частота 48 МГц (I ТБ канал).
Використання
- Відновлення метеорних спостережень, модернізація апаратури. Зацікавленість до спостереженнями проявляють держави, що володіють і активно використовують ракетні технології (Росія, Бразилія, Китай, Індія).
- Розташування коригувальних станцій глобальних навігаційних супутникових систем (GPS, ГЛОНАСС, Китайської, Європейської).
- Відновлення зондування атмосфери з використанням наявної (або модернізованої) апаратури для оптимізації повітряного руху в регіоні.
- Роботи з вимірювання та налаштування діаграм спрямованості антен.
- Експерименти з радіоакустичного зондування атмосфери.
- Роботи з водневої енергетиці.
- Використання метеорних радарів для зондування навколосонячного простору в інтересах Європейського космічного агентства.
- Розміщення об’єктів заданого розміру і контрастності для калібрування супутникового обладнання, призначеного для космічної фотозйомки.
- Експериментальні дослідження електромагнітної сумісності різної радіоелектронної апаратури, у тому числі, встановленої на БПЛА.
- Проведення регулярних досліджень згасання радіохвиль міліметрового діапазону з використанням радіометричного комплексу кафедри РТІКС.
- Розміщення на полігоні обладнання програмно-керованого цифрового широкосмугового приймача (SDR – Software-defined radio) для наукових і навчальних завдань.
- Виконання держбюджетної фундаментальної роботи «Розвиток теорії і техніки пасивних та активних інформаційно-вимірювальних радіотехнічних систем для задач зв’язку, частотно-часової синхронізації та моніторингу атмосфери».
- Роботи із виявлення БПЛА радіолокаційним і візуальним методами.
Публікаційна активність
Участь у міжнародних наукових конференціях:
- INFORMATION SECURITY: PROBLEMS AND PROSPECTS;
- IV Міжнародної конференції-семінару “Метеори та небесні об’єкти, погода та космос: від даних та технологій до спадщини та розвитку”;