Олександр Миколайович Бітченко

Освіта та кар’єра

1973 р. – закінчив Харківський електротехнікум зв’язку (ХЕТС) за фахом “Телевізійна техніка і радіорелейний зв’язок”.

1973 р. – електромеханік виробничої лабораторії керування технічної експлуатації кабельних і радіорелейних магістралей №1 (УКРМ-1).

1975 р. – старший електромеханік виробничої лабораторії УКРМ-1 (з 1977 р. “Територіальний центр керування міжміськими зв’язками і телебаченням ТЦУМС-1)”.

1977 р. – інженер  виробничої лабораторії ТЦУМС-1.

1979 р. – закінчив Український заочний політехнічний інститут (УЗПІ) за фахом “Автоматика і телемеханіка”.

1980 р. – молодший науковий співробітник кафедри автоматики і телемеханіки УЗПІ.

1981 р. – старший науковий співробітник кафедри автоматики і телемеханіки УЗПІ (з 1989 р. кафедра автоматики і радіоелектроніки УЗПІ, з 1990 р. Харківський інженерно-педагогічний інститут ХІПІ).

1990 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.13.05 –  елементи і пристрої обчислювальної техніки і систем керування, дисертацію захистив у Харківському політехнічному інституті (ХПІ).

1994 р. – провідний науковий співробітник кафедри автоматики і радіоелектроніки ХІПІ.

1994 р. – доцент кафедри автоматики і радіоелектроніки ХІПІ (з 1994 р. Українська інженерно-педагогічна академія УІПА).

2001 р. – завідувач кафедри автоматики і радіоелектроніки УІПА.

2005 р. – доцент кафедри автоматики і радіоелектроніки УІПА (з 2007 р. кафедра радіоелектроніки і комп’ютерних систем).

2008 р. – доцент кафедри електроніки і комп’ютерних технологій систем керування УІПА.

2016 р. – доцент кафедри радіотехнологій інформаційно-комунікаційних систем Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ).

Освітня діяльність

Викладає навчальні дисципліни: аналогові елементи і пристрої, цифрові елементи і пристрої, мікропроцесори і мікроконтролери, проектування і програмування мікропроцесорних пристроїв, проектування радіоелектронних пристроїв, конструювання і технологія виробництва радіоелектронних пристроїв.

Наукова діяльність

1980-1994 р. – відповідальний виконавець держбюджетних НДР:

• “Розробка і дослідження пристрою налагодження програм і контролю роботи мікропроцесора”,
• “Розробка автоматизованої промислової технології й установки для виготовлення сепараторів зрошувачів і водоуловлювачів вентиляторних плівкових градирень з водостійкого гофрованого папера”,
• “Розробка і дослідження пристрою для налагодження програм з розширеними функціональними можливостями”,
• “Розробка і дослідження пристрою автоматичної підтримки необхідної температури градирні високої холодопродуктивності”,
• співавтор декількох розробок систем ущільнення телефонних каналів, що впроваджені у ВАТ «Укртелеком» і встановлені на різних сегментах телекомунікаційної мережі України.

Нагороди та премії

Медаль “За доблесну працю”, Золота медаль ВДНГ СРСР (у складі авторського колективу) за створення малогабаритної високопродуктивної градирні потужністю 1 млн. кілокалорій за годину.

Публікації та патенти

Автор більше ніж 130 публікацій, у тому числі 10 авторських свідоцтв і патентів і 4 підручників.

Патенти: Розширник імпульсів, Пристрій для визначення моментів появи екстремумів, Вентиляторна градирня, Протиточна вентиляторна градирня, Газоаналізатор, Регулятор температури, Пристрій для передачі інформації, Пристрій для прийому інформації, Неалгебраїчний декодер коригувальних кодів, Модифікований неалгебраїчний  декодер.