Юрій Омелянович Гордієнко

Юрій Омелянович Гордієнко
Професор кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв, член вченої ради ХНУРЕ, член НТР, голова спеціалізованої вченої ради, доктор фізико-математичних наук, професор

Освіта та кар’єра

1962 р. – закінчив  Харківський державний університет (ХДУ) за спеціальністю «Радіофізика та електроніка».

1963 р. – асистент кафедри Електронних приладів (ХІГ МАВТ).

1969 р. – кандидат технічних наук, дисертацію захищав у Харківському інституті радіоелектроніки (ХІРЕ),

1970 р. – доцент кафедри Електронних приладів (ХІРЕ).

З 1984 р. по 1996 р. – завідувач кафедри Мікроелектроніки (ХІРЕ).

1985 р. – доктор фізико-математичних наук, спеціальність 01.04.03 – Радіофізика, включаючи квантову радіофізику; дисертацію захищав  у Харківському Державному Університеті.

1985 р. – професор  кафедри Мікроелектроніки (ХІРЕ).

1996-2012 рр. – завідувач кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв.

2012 р. – головний науковий співробітник кафедри МЕЕПП (ХНУРЕ).


Освітня діяльність

Викладає навчальні дисципліни: основи мікроелектроніки.


Наукова діяльність

Заснував та розвиває наукову школу в галузі радіофізичних методів та технічних засобів діагностики функціональних матеріалів електроніки. Основним напрямком діяльності цієї школи є розробка нових методів дослідження та діагностики напівпровідникових матеріалів і технологій мікроелектроніки. Найбільш важливі результати наукової діяльності школи покладені в створення нових приладів і систем неруйнівного вхідного та міжопераційного контролю в технології мікросхем і розробку теорії і техніки скануючої мікрохвильової мікроскопії. Ця область відноситься до новітніх нанотехнологій в наноелектроніці. Частина вказаних результатів увійшла в роботу «Мікроелектронні датчики нового покоління для інтелектуальних систем», що одержала державну премію України в галузі науки і техніки в 2011 р. В рамках діяльності наукової школи захищено 6 докторських й більше 20 кандидатських дисертацій.

Починаючи з 1990 р., коли в Україні було введено фінансування НДР по результатам конкурсного відбору науково-технічних проектів фундаментального та прикладного значення, постійно виконував наукове керівництво проектами, що проходили такий відбір і відносились до вказаного наукового напрямку. Крім того виконувались науково-технічні розробки по впровадженню результатів розробок за господарчими договорами з різними науковими та виробничими підприємствами.

З 80-х років минулого століття брав участь у роботі спеціалізованих вчених рад з захисту докторських та кандидатських дисертацій як член ради в ХІРЕ та ХДУ. На даний час являється заступником голови спеціалізованих рад Д. 64.052.03 та Д.64.052.04.

Протягом декількох  років був членом експертної ради з природничих дисциплін ДАК України по присудженню наукових ступенів та звань в період з 2005 по 2010 роки.

Постійно працює членом однієї експертної ради МОНУ (приладобудування, радіотехніка, матеріалознавство).


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Постійно є членом організаційного та програмного комітетів ряду міжнародних науково-технічних конференцій в галузі радіотехніки, електроніки та телекомунікаціях, наприклад, «Функціональна база наноелектроніки», «IEEE Міжнародна конференція з інформаційно-телекомунікаційних технологій та радіоелектроніки».


Громадська діяльність

Член Вченої ради ХНУРЕ.


Нагороди та премії

1999 р. – «Відмінник освіти України»,

2005 р. – Почесна грамота Верховної Ради України,

2008 р. – Заслужений діяч науки і техніки України,

2011 р. – Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.


Публікації та патенти

Має понад 300 публікацій, у тому числі монографії, підручники та навчальні посібники, більше ніж 40 авторських свідоцтв на винахід та патентів.