Відомі представники наукової школи:

доктори наук: професор Олійник В.Ф., професор Марчук Л.А., професор Титаренко Л.О., професор Лемешко О.В., професор Коляденко Ю.Ю., професор Євсєєва О.Ю., професор Агеєв Д.В., професор Гаркуша С.В., професор Шостко І.С., доцент Єременко О.С., доцент Дуравкін Є.В., доцент Москалець М.В.;

кандидати наук: доцент Євдокименко М.О., доцент Коваленко Т.М., доцент Радівілова Т.А. та ін.

Напрями наукових досліджень:

методи оптимального управління та оцінювання стану телекомунікаційних систем (ТКС) на основі використання динамічних (диференційних) формалізмів та структур;

теоретичні основи структурно-функціональної побудови інфокомунікаційних систем та управління їх ресурсами на основі використання тензорної методології досліджень;

розробка систем управління послугами в багатосервісних, в т.ч. хмарних мережах, методів верифікації мережних протоколів на основі використання методів штучного інтелекту та апарату Е-мереж;

теоретичні основи проектування та реструктуризації телекомунікаційних систем та мереж на основі використання багатошарових графів;

методи забезпечення якості обслуговування та відмовостійкості мереж майбутніх поколінь на підставі оптимізації процесів управління трафіком та маршрутизації;

дослідження статистичних характеристик трафіка в телекомунікаційних мережах на основі теорії фракталів та самоподібних процесів;

моделі та методи забезпечення інформаційної та мережної безпеки в ТКС, розробка систем оцінки ризиків, пошуку вразливостей та виявлення мережних атак;

методи та технології управління частотно-часовим ресурсом в безпроводових мережах 4G та 5G.

Найбільш вагомі наукові досягнення:

1. Формування загальної структури теорії телекомунікаційних систем, її математичних основ, напрямків наповнення та розвитку на основі принципів та постулатів загальної теорії систем та концепції «Правил системної політики». Побудова системи математичних моделей телекомунікаційних систем, які адекватно відображають їх структурні та функціональні характеристики.
2. Розробка симпліціальних багатовимірних моделей ТКС для оцінки показників зв’язності, структурної складності та неоднорідності.
3. Розробка диференціальних стохастичних моделей ТКС, що відображають динаміку зміни стану мережних елементів, фрагментів мережі або систем в цілому, дозволяючи оцінити такі властивості ТКС, як керованість, стійкість, оптимальність тощо.
4. Тензорні моделі ТКС, що забезпечують можливість інваріантного представлення системи в цілому та процесів, що в ній протікають, для розв’язання задач управління трафіком, в т.ч. маршрутизації та швидкої перемаршрутизації, профілювання трафіка та резервування мережних ресурсів із забезпеченням якості обслуговування як за множиною показників мережної продуктивності (NP), так і за показниками якості сприйняття (QoE) на рівні користувачів.
5. Методи адаптивної просторово-часової обробки сигналів у складній сигнально-завадовій обстановці у системах мобільного зв’язку на основі використання антенних решіток. Методи впровадження технологій Smart-aнтен у системах мобільного зв’язку та безпроводового доступу. Моделі та методи багатостанційного множинного доступу на основі активного використання просторових, поляризаційних, часових фізичних ресурсів систем мобільного зв’язку.
6. Методики і методи забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) в дуельних ситуаціях і групуванні радіоелектронних пристроїв. Методи забезпечення ЕМС, адаптовані до безпроводових систем та мереж 3G і 4G. Пропозиції з приводу модернізації вибору робочих режимів і конструкції антен.
7. Методи забезпечення ефективного використання систем абонентського радіодоступу типу Bluetooth, DECT, Wi-Fi, Wi-MAX, LTE в напрямку впровадження адаптивних ППРЧ, систем MIMO.
8. Розробка пропозицій щодо впровадження концепції фіксовано-мобільного зв’язку (FMS), повністю оптичних систем, концепції мереж наступних поколінь (NGN) та подальший розвиток платформи 4G, IMS та SOA.

За час існування наукової школи захищено 10 докторських та понад 50 кандидатських дисертацій переважно з наукових спеціальностей 05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі, 05.12.13 – радіотехнічні пристрої та засоби телекомунікацій; видано 7 монографій, із них 4 – за кордоном, 8 підручників з грифом МОН, більше 200 статей та понад 300 доповідей на конференціях (у тому числі закордонних рівня IEEE та Scopus). Розроблені технічні рішення захищені більше ніж 20 патентами на винахід та корисну модель. Виконано більше 20 НДР.

Представники наукової школи організували та щорічно проводять з 2014 року Міжнародна IEEE-конференція «Problems of Infocommunications. Science and Technology, (PICS&T)», з 2015 року Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми електромагнітної сумісності перспективних безпроводових мереж зв’язку, (ЕМС)», з 2010 року відкритий науковий семінар «Проблеми математичного моделювання телекомунікаційних систем» (ПММ-ТКС), а з 2010 року видається е-журнал «Проблеми телекомунікацій», який включено до переліку фахових видань МОН України.

У 1997 році професор В.В. Семенець заснував на кафедрі біомедичних електронних пристроїв і систем науково-дослідну групу з розробки біомедичної апаратури й багатофункціональних мікропроцесорних систем, яка протягом 20 років переросла в наукову школу мікропроцесорних медичних систем. Вона успішно функціонує і сьогодні спільно з науковцями Харківського національного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії, Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор’єва, Інституту протезування, Інституту мультифазних процесів Ганноверського університету ім. В. Лейбніця (Німеччина), Харбінського Інженерного Університету (КНР), фахівцями Харківської обласної клінічної лікарні та інших установ.

Науково-дослідна робота групи була спрямована на розробку високоточної нейрохірургічної апаратури для проведення операцій на глибинних структурах головного мозку людини. У 2000 р. за результатами роботи отримано 2 патенти України на конструкції автоматизованих хірургічних маніпуляторів і створені їх діючі макети. З метою оптимізації нейрохірургічних впливів проведено дослідження, спрямовані на вивчення фізичних основ і розробку принципів функціонування систем безконтактного управління хірургічним інструментом за допомогою магнітного поля. У 2003 р. отримано 2 патенти України на конструкції магнітних стереотаксичних систем з різними подсістемами формування керуючого поля, захищена кандидатська дисертація Авруніним О.Г.

Під  керівництвом професора В.В. Семенця у 2004-2005 роках створено багатофункціональні лабораторні стенди,  що включають в себе мікроконтролери, сигнальні процесори, програмовані інтегральні схеми, на базі яких здійснюється розробка різних автономних систем управління, зокрема для використання в медичній апаратурі. Комплекс використовується не тільки в ХНУРЕ, а й у багатьох вишах України.

Також у 2007-2012 роках під керівництвом В.В. Семенця створено апаратно-програмний комплекс високоточних нейрохірургічних втручань і функціональної діагностики зовнішнього дихання, який використовується в нейрохірургічному і оториноларингологічному відділеннях Харківської обласної клінічної лікарні. В результаті розвитку напрямку візуалізації слабоконтрастних внутрішньо мозкових утворень створена електронна версія стереотаксического атласу головного мозку людини і отримано патент на спосіб визначення координат зони оперативного втручання. Велася робота, спрямована на дослідження можливостей комп’ютерної експрес-діагностики бактеріальної мікрофлори верхніх дихальних шляхів, заснованої на автоматизованому спектрофотометричному аналізі зображень ділянок слизової оболонки.

Вперше в Україні розроблена і створена унікальна установка для дистанційного проведення лабораторних робіт з технічних дисциплін.

Наукові та технічні досягнення школи включають більш ніж 600 публікацій, більше 50 патентів України на винаходи, 14 монографій, 14 навчальних посібника. Захищено 3 докторських та 13 кандидатських дисертацій за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. Виконано 8 держбюджетних тем та одну хоздоговорну тему.

Проводиться робота за проектами BMBF, DAAD, Erasmus+.

Доктори наук: Аврунін О.Г., Прасол І.В., Сінотін А.М.

Кандидати наук: Владов С.І., Іванов В.Г., Кнігавко Ю.В., Крук О.Я., Кухаренко Д.В., Носова Т.В., Тимкович М.Ю., Селіванова К.Г., Утіцких Т.О., ХушамФарук, Шамраєва Є.О., Стиценко Т.Є., Носова Я.В., Бондаренко І.С.

Співробітники наукової школи Аврунін О.Г. та Носова Я.В. отримали звання «Винахідник року – 2016»

В теперішній час науковим керівником школи є д.т.н., проф. О.Г. Аврунін.

Під його керівництвом захищено 10 кандидатських дисертацій.

Основними напрямками розробок наукової школи в теперішній час є:

• методи медичної візуалізації, обробки та аналізу діагностичних зображень;
• системи комп’ютерного планування хірургічних втручань;
• апаратура для функціональної діагностики порушень носового дихання;
• засоби для діагностики психофізичного стану людини;
• віртуальні тренажери медичного обладнання;
• методи обробки мікроскопічних зображень.

В результаті багаторічної співпраці та спільних розробок з представниками наукової школи в області інформаційних технологій в медицині, в 2018 році ХНУРЕ приєднався до Української Асоціації “Комп’ютерна медицина“.

Наукова робота «Інтелектуальні технології функціональної діагностики та моделювання хірургічних втручань» авторського колективу ведучих спеціалістів з біомедичної інженерії, медицини та інформаційних технологій: Авруніна О.Г., Безшапочного С.Б., Бодянського Є.В., Злепка С.М., Калашника М.В., Лисенка О.М., Павлова С.В., Філатова В.О. була висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2018 році.

Наукова робота «Інтегроване інформаційно-освітнє середовище та реабілітаційні заходи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами» авторів Авруніна О.Г., Гайдук Н.М., Невлюдова І.Ш., Павлиша В.А., Потимко О.З., Салєєвої А.Д., Семенця В.В., Федасюка Д.В., Филипенка О.І.  була нагороджена Державною премією України в галузі освіти у 2019 році y номінації «Професійно-технічна освіта».

У 2019-2021 рр.в рамках виконання Україно-Німецького науково-дослідного проекту М/108-2019  М/91-2020, M/95-2021 “Впровадження швидкого прототипування для моделювання верхніх дихальних шляхів в нормі та при типових патологіях” (науковий керівник Аврунін О.Г.) спільно з Інститутом мультифазних процесів Ганноверського університету ім. В. Лейбница розроблено аеродинамічний стенд для тестування натурних моделей верхніх дихальних шляхів, що отримані за даними комп’ютерної томографії, в нормі та при типових патологіях. Вагомість досліджень підтверджена низькою публікацій у високорейтингових виданнях Q1 та Q2, а також отриманням підтримки міжнародного проєкту «CrioStore» за програмою Дії Марії Склодовської-Кюрі в рамках “Горизонт Європа” з Інститутом мультифазних процесів Ганноверського університету ім. В. Лейбніца, Харківським інститутом проблем кріобіології та кріомедицини і Київським національним Університетом імені Тараса Шевченка.

В останній час у науковій школі розвиваються технології фізичної та психологічної реабілітації на основі відкриття Лабораторії спортивної медицини та фізичної реабілітації. Так, у 2022-2023 роках представниками наукової школи у співавторстві з співробітниками НДІ Протезування, ортезування та відновлення працездатності опубліковано 10 навчальних посібників в галузі сучасних біомедичних технологій протезування та ортезування.

Після переходу на дистанційну освіту під час пандемії COVID-19 науковцями та викладачами наукової школи впроваджено в навчальний процес новітні технології створення відеоконтенту на основі стереоскопії та панорамного відео з ефектом присутності. Це дозволило збільшити реалістичність он-лайн викладання на основі стереоскопічного сприйняття глибини простору та підвищити інтерес сучасного студента за рахунок більш запам’ятаючого та унікального контенту, а також реалізувати проект «Віртуальної кріомікроскопії» в рамках програми DAAD Eastern Partnership.

У 2022-2023 роках представники наукової школи долучилися до міжнародного проекту DAAD Ukraine Digital: Open Education Resources with Ukraine, що дозволило вдосконалити навички створення відкритого освітньо-наукового контенту і є особливо важливим при дистанційній освіті під час воєнного стану.

У 2023 році представники наукової школи доєдналися до міжнародного проєкту CryoStore в рамках Horizon Europe program, Marie Skłodowska-Curie Actions, грантова угода № 101120454.

Дослідження продовжуються. Представники наукової школи разом працюють на Перемогу!

Захищені докторські дисертації (Хаханов В.І.), а також близько 30 кандидатських, серед них: Рустінов В.А., Хаханов В.І., Шкіль О.С., Черножуков Е.С., Калачова А.В., Таранов В.В., Рамі Маттарнех, Іванов В.І., Фастовець Г.П., Іллюхін В.І., Лисенко Н.Г., Кулак Е.Н, Бабич А.В., Сиревіч Е.Е.

Наукові та технічні досягнення шкіл. Технології логічного моделювання, синтезу тестів, верифікації та діагностування цифрових структур на кристалах. Двотактне кубічне обчислення для аналізу і синтезу структур і функциональностей. Кубічні моделі компактного опису цифрових систем та мереж. Теорія і технології дедуктивного аналізу структурних та функціональних порушень. Теорія, моделі та методи ассерціонного тестування і верифікації програмних і апаратних продуктів. Теорія і практика створення векторних асоціативних логічних обчислювальних структур для аналізу інформаційного простору. Теорія, метрики та методи мозкоподібних квантових обчислювальних процесів для аналізу кіберпростору. 23 науково-дослідних роботи, 5 держбюджетних тем.

Три грантових проекти від Євросоюзу, присвячених: проектуванню та тестуванню цифрових систем на кристалах; створення інфраструктури захисту киберсистем від несанкціонованих проникнень; розробці освітнього стандарту для нової спеціальності «Engineering in Microsystems Design» на 1 млн. євро.

Підготовка кадрів. 23 кандидати наук і 3 доктори наук за спеціальностями: 05.13.12 – «Системи автоматизації проектних робіт», 05.13.05 – «Комп’ютерні системи та компоненти». Доктори наук: Єлісєєв В.В., Чумаченко С.В., Литвинова Є.І. Кандидати наук: Монжаренко І.В., Ханько В.В., Ковальов О.В., Масуд Мехед, Хак Джахірул, Абу Занунех Халіль, Скворцова О.Б., Сисенко І.Ю., Бережна М.А., Колесніков К.В., Єгоров А.А., Гузь О.А., Уаді Гарібі, Хассан Ктейман, Камінська М.А., Каменюка EA, Парфентій А.Н., Побеженко І.А., Зайченко С.А., Крістофер Нген, Філіпенко І.А., Ів Тіекура, Мурад Алі Аббас.

Заснована в 1950-х рр. на базі кафедри «Основи радіотехніки» (ОРТ) та Проблемної науково-дослідної лабораторії радіотехніки (ПНДЛ РТ) Харківського політехнічного інституту (ХПІ) доктором технічних наук Б.Л. Кащеєва та членом-кореспондентом АН СРСР В.В. Фединским. З 1971 року школа пов’язана з Харківським національним університетом радіоелектроніки.

Кащеєв Борис Леонідович (1920-2004) – український дослідник метеорів радіометодом, заслужений діяч науки України (1980), засновник центру дослідження метеорів в Харкові, організатор і безпосередній учасник впровадження радіолокаційного методу радіолокаційних досліджень в Україні, член Європейського та Євразійського астрономічних товариств, почесний член української астрономічної асоціації, почесний академік Академії наук прикладної радіоелектроніки України, Росії та Білорусії. Мала планета №6811 названа ім’ям «Кащеєв».

Відомі представники наукової школи доктора технічних наук Ю.І. Волощук, Ю. А. Коваль, М. Ф. Лагутін; доктора фізико-математичних наук В.Н. Лебединець, А.Д. Орлянський, І.А. Лисенко, В. Н. Корпусов.

Слід особливо відзначити досягнення астрономічного напрямку. Під керівництвом проф. Ю.І. Волощука створено найбільший в світі каталог орбіт метеорних тіл (близько 250 тисяч одиниць) і каталог 5160 метеорних потоків, які можуть бути застосовані в пошуку небезпечних для Землі астероїдів. За астрономічні досягнення школи малим планетам №13009 і №10681 присвоєні імена «Волощук» і «ХТУРЕ».

Наукова школа заснована в 1973 році на кафедрі автоматизованих систем управління (нині кафедра інформаційних управляючих систем) Заслуженим діячем науки і техніки України, доктором технічних наук, професором В.В. Свиридовим (1937-1994) на базі напряму «Автоматизований контроль і управління складними системами», яке є логічним продовженням наукових досліджень, здійснюваних на кафедрі АСУ з 1965 р, коли для промислових підприємств вперше почали розробляти і впроваджувати різні види автоматизованих систем. Такими роботами в 1970-90-х рр були «Система управління матеріально-технічним постачанням» (ДП «З-д ім. Малишева»), «Система оперативного контролю» (З-д ім. Шевченка), «Система оперативного контролю вирощування монокристалів »(З-д чистих металів). Однією з найважливіших була НДДКР зі створення на Далекому Сході єдиної автоматизованої системи попередження та оповіщення населення про морських хвилях цунамі, яка виконувалася відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР. У виконанні цієї НДДКР брали участь провідні вчені Харкова, Москви, інших міст країни, а координатором робіт була кафедра АСУ (ХНУРЕ).

Наукова школа отримала розвиток під керівництвом доктора технічних наук, професора В.М. Левикіна, як новий науковий напрям з проблеми створення формалізованих засобів системного аналізу, що дозволяють на категорно-функторні рівні описувати процес проектування складних інформаційних систем, а також їх структури та стан.

У 1999 р кафедра ІУС виступила з ініціативою створення в Харківському національному університеті радіоелектроніки автоматизованої інформаційно-аналітичної системи. Під керівництвом члена-кореспондента НАН України, лауреата Державної премії України, доктора технічних наук, професора М.Ф. Бондаренко і доктора технічних наук, професора В.М. Левикіна співробітниками кафедри була розроблена інформаційно-аналітична система «Університет» (ІАС «Університет»), призначення якої – автоматизація управління навчальним процесом вищих навчальних закладів України. За допомогою ІАС «Університет» була вирішена проблема автоматизації багатьох навчальних, адміністративних, господарських процесів вузу, обліку та контролю кадрового складу навчального закладу, управління ходом навчального процесу студентів денної форми навчання; обліку і контролю підготовки аспірантів і докторантів; обліку і контролю наукової роботи співробітників і т.д.

Тематика наукових досліджень традиційно є основою кандидатських і докторських дисертацій, бакалаврських та магістерських робіт.

У школі починали свою діяльність видатні вчені, доктори наук В.Г. Ходаков, Б.І. Мороз, В.П. Авраменко, С.Ф. Чалий та інші.

Керівник школи Віктор Макарович Левикін – академік АН прикладної радіоелектроніки Білорусі, Росії, України, автор понад 300 наукових праць, в тому числі 2 авторських свідоцтв, а також співавтор підручника і 12 навчальних посібників; їм підготовлені 2 доктора та 23 кандидати наук.

• створення і дослідження математичних моделей розвитку;
• територіально розподілених міських і регіональних систем різного рівня і призначення;
• управління поведінкою групи людей;
• методів планування і прийняття управлінських рішень в умовах многокритериальности і невизначеності вихідних даних;
• розробку комплексних систем регіонального управління;
• створення розподілених інформаційних систем на основі комп’ютерних мереж, інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень, в тому числі, що використовують математичні моделі і методи комбінаторної оптимізації та генерації, створення відповідних програмних і апаратних засобів.

Наукова школа заснована в 1967 р. на кафедрі теоретичної кібернетики (зараз кафедра системотехніки) докторами технічних наук І. В. Кузьміним і Е. Г. Петровим.

Проф. І. В. Кузьмін c 1976 р. обіймав посаду ректора Вінницького НТУ, потім працював в різних посадах у Вінницькому НТУ, в даний час працює професором університету.

Проф. Е. Г. Петров в 1976 -2013 рр. працював на посаді завідувача кафедрою системотехніки, с1985 р по 1991 р – проректор з наукової роботи ХНУРЕ, с2001 р по2003 г.- декан факультету комп’ютерних наук. Помер 20.02.2015 р.

Е. Г. Петров – відомий в Україні та за її межами вчений, автор понад 175 наукових робіт, з них 19 наукових монографій і навчальних посібників, 5 авторських свідоцтв на винаходи.

В даний час на кафедрі системотехніки під керівництвом завідувача кафедри проф. І.В.Гребенніка учні і послідовники І.В.Кузьміна і Е.Г.Петрова виконують роботи в даному напрямку.

Серед них:

• Розробка математичних моделей і методів реінжинірингу топологічних структур територіально розподілених об’єктів, науковий керівник проф. В. В. Бескоровайний.
• Генерація комбінаторних конфігурацій і комбінаторна оптимізація в задачах геометричного проектування, маршрутизації і математичного моделювання сталого розвитку соціально-економічних систем, науковий керівник проф. І. В. Гребеннік.
• Розробка математичних моделей реалізації концепції сталого розвитку соціально-економічних систем, наукові керівники – доц. В.П. Пісклакова, доц. Е.В. Губаренко.

Відомі представники наукової школи: д.т.н., проф. І.В. Кузьмін, д.т.н., проф. Є.Г. Петров, к.т.н., проф. Б.Є. Кухарев, к.т.н., проф. В.В. Євсєєв, к.т.н., проф. В.М. Кузьменко, к.т.н., доц. Е.А. Сукесов, д.т.н., проф. Л.І. Нефедов, д.т.н., проф. В.В.Бескоровайний, к.т.н., доц. В.П. Пісклакова, к.т.н., проф. С.І. Чайників, д.т.н., проф. А.О. Овезгельдиєв, д.т.н., проф. І.В. Гребенник, к.т.н., проф. В.Г. Іванов та ін.

За останні 10 років розроблено:

• концепція інформатизації Харківської області;
• технічний проект на пусковий комплекс Урядової інформаційно-аналітичної системи попередження НС;
• технічний проект на автоматизовану систему реєстрації, обробки і контролю проходження поштових відправлень на території України;
• концепція створення Державної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління рухомими об’єктами.

Наукова школа заснована у 1975 р. доктором технічних наук О.Г. Руденком. Науковцями вперше розроблено теорію та методи проектування спеціалізованих цифрових обчислювачів для швидкої обробки великих інформаційних масивів на основі нейромережного підходу, сплайн-апроксимації і функціональної регенерації, які надали можливість створити обчислювальні структури нового покоління.

Розроблено методи синтезу цифрових обчислювальних засобів нового покоління, що дозволяють виконувати перетворення широкого спектра з високою продуктивністю, максимальною швидкістю обробки великих потоків вхідної інформації в робототехніці, в системах візуальних обстановок тренажерів пілотованих авіа- та космічних апаратів, центрі підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна, НПО «Енергія», КБ ім. О.К. Антонова, в системах оперативної обробки космічних знімків і відеоінформації екологічно небезпечних ситуацій, в IT-індустрії.

У розробках наукової школи розв’язано важливу народногосподарську проблему створення цифрових технічних засобів для проблемної орієнтації систем і комплексів обробки інформації в реальному часі. Створено сукупність теорій, математичних моделей і методів, які забезпечують світовий рівень проектування високоефективних проблемно-орієнтованих обчислювальних засобів для обробки великих інформаційних масивів у реальному часі із використанням оригінальних науково-технічних рішень та сучасних інформаційних технологій, що підвищує міжнародний авторитет України, як високотехнологічної держави.

Наукова школа заснована у 1970 р. доктором фізико-математичних наук, професором, академіком Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, Заслуженим діячем науки і техніки України Юрієм Омеляновичем Гордієнком.

Відомі представники наукової школи: доктори наук М.І. Сліпченко, В.В. Старостенко, В.Л. Костенко, В.П. Оксаніч, О.Ю. Панченко та інші.

Домінуючі наукові концепції базуються на теоретичному та експериментальному вивченні особливостей взаємодії електромагнітних коливань та хвиль НВЧ і ІЧ діапазонів з об’єктами дослідження чи технічного контролю.

Актуальність проведених наукових досліджень пов’язана зі створенням нових високоефективних безелектродних методів та приладів неруйнівного багатопараметрового контролю напівпровідникових матеріалів та плівкових структур для розробки і виробництва напівпровідникових приладів та інтегральних схем різного призначення. За результатами відповідних досліджень створені також новітні датчики різних фізичних величин, таких як вміст вологи в об’єкті і середовищі, ступінь спонтанної чи стимульованої кристалізації матеріалів, безконтактної товщинометрії різних плівок тощо.

Із нововведень, що розроблені в рамках діяльності школи, слід відзначити обґрунтуваннята впровадження в практику НВЧ діагностики апертурних резонаторних вимірювальних перетворювачів, на основі яких побудовано широкий спектр датчиків і приладів неруйнівного контролю матеріалів.

Найбільш цікавим для сучасності є розробка теорії і техніки скануючої мікрохвильової мікроскопії на базі резонаторних зондів з коаксіальною мікроапертурою.

Заснована наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр. на базі Харківської військової інженерної радіотехнічної академії ППО ім. Л.О. Говорова, продовжена в Харківському національному університеті радіоелектроніки доктором технічних наук, професором Яковом Соломоновичем Шифріним, президентом Української національної асоціації «Антени», Заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом премії О.С. Попова АН СРСР.

Відомі представники наукової школи: доктори технічних наук Л.Г.Корнієнко, В.І. Замятін, О.Ф. Маслов, В.А. Усін, Б.М. Бахвалов, доктори фізико-математичних наук А.І. Лучанінов, В.В. Должиков та інші.

Серед найбільших наукових досягнень — створення та розвиток статистичної теорії антен, що дозволило вперше дослідити в повному обсязі властивості й потенційні можливості реальних антен, які є по суті випромінюючими системами з випадковими джерелами; вперше в СРСР виконання ґрунтовних експериментальних дослідженнь дальнього тропосферного поширення (ДТР) радіохвиль (1955-1962). Завдяки цьому вдалося встановити ряд нових закономірностей, властивих ДТР, з’ясувати роль різних можливих механізмів цього явища; побудувати теорію антен з нелінійними елементами, створити ефективні алгоритми і програми розрахунку багатьох типів антен із зосередженими та розподіленими.

Під керівництвом Я.С. Шифріна та за його суттєвої підтримки захищено 25 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій.

Заснована у 1963 р. Заслуженим діячем науки і техніки України доктором технічних наук, професором Юрієм Петровичем Шабановим-Кушнаренком. З 1984 р. продовжена та розвинена ректором Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), Заслуженим діячем науки і техніки України, членом-кореспондентом НАН України, президентом Академії наук прикладної радіоелектроніки, доктором технічних наук, професором Михайлом Федоровичем Бондаренком.

У школі захистили докторські дисертації: Є.П. Путятін, В.І. Хаханов, В.Я. Терзіян, Н.В. Шаронова. Загальна кількість учнів наукової школи становить близько 300 кандидатів і 30 докторів наук.

Нововведення, відкриття: розробка алгебраїчної системи предикатів – універсального інструменту математичного опису механізмів інтелекту людини у галузі біоніки інтелекту. Створено моделі сприйняття (зору, слуху), оцінювання, мови, понять; розроблено універсальний вирішувач у вигляді реляційної мережі, який ефективно моделює діяльність нервової мережі мозку людини. Ведеться цілеспрямована робота зі створення мозко- подібних структур для широкого застосування.