Ноосферні методології та технології вирішення проблем управління знаннями та конкурентної розвідки

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, Соловйова К.О. Актуальна наукова школа відноситься до нового інформаційного напряму, який бурхливо розвивається на Заході, а також тісно пов’язана з важливими напрямами системного аналізу, штучного інтелекту, інформаційних технологій.

Проблеми конкурентної розвідки, підвищення конкурентоспроможності організацій вимагають усвідомлення, дослідження, рішення, впровадження та постійного супроводу для допомоги керівникам будь-якого рівня на основі управління знаннями, змінами і мотивацією працівників:

  • Визначення місії організації і цінностей, яким буде слідувати організація в процесі досягнення місії.
  • Визначення образу майбутньої організації та стратегій його досягнення.
  • Визначення цілей, яких необхідно досягти в процесі реалізації стратегії, і показників ступеня досягнення цілей.
  • Аналіз вимог клієнтів і способів задоволення цих вимог конкурентами.
  • Формулювання вимог до співробітників і внутрішнім процесам, які забезпечать задоволення вимог клієнтів.
  • Розробка методологічної, теоретичної та технологічної бази конкурентної розвідки.
  • Консолідація, класифікація і систематизація знань про предметну область, отримання нових глибинних знань.

Об’єкт дослідження наукової школи — складні слабоструктуровані неформалізовані проблеми (символьні, якісні, не мають алгоритму), які можуть включати людини. 

Мета наукової школи — сприяти сталому розвитку соціальних систем, створення ноосфери, інформаційного суспільства, економіки знань, інтелектуального капіталу; підвищенню добробуту народів і духовному розвитку людини.

Вперше пропонується вирішувати ці проблеми на основі нової унікальної методології ноосферного етапу розвитку науки – системології, системологічного когнітивних знанняорієнтованих методів і технологій, що розробляються ХНУРЕ (на кафедрі СІ, НУЛПЗ) більше 25 років під керівництвом член-кореспондента НАНУ, Заслуженого діяча науки і техніки України, д.т.н., проф. Бондаренко М.Ф.

Функціональна системологія (системний підхід ноосферного етапу розвитку науки для аналізу складних систем) на відміну від інших системних підходів може бути використана в інформаційній сфері, дозволяє формувати інформаційні ресурси організації, консолідувати, систематизувати, класифікувати інформацію та знання; забезпечує “фазовий перехід знань у силу” . Системологія — наукова база інформаційно-аналітичної діяльності та економіки знань.

Основні напрямки наукової роботи включають розвиток і застосування системологічного методології:

  • у сфері знанняорієнтованих технологій та менеджменту знань – новий метод системологічного класифікаційного аналізу та критерії природної класифікації для отримання нових знань, які дозволяють найбільш об’єктивно моделювати глибинні понятійні знання з урахуванням істотних властивостей об’єктів; розробляти потужні моделі знань і онтології слабоструктурованих предметних областей;
  • у сфері моделювання організацій, визначення їх місії, інжинірингу та реінжинірингу бізнес-процесів – перспективна технологія моделювання та аналізу організаційних систем, матеріальних та інформаційних процесів, які в них відбуваються, дозволяє впоратися зі складними завданнями наведення порядку у чинній організації, проектування нової організації, а також прогнозування її розвитку.

Продовжується впровадження отриманих наукових результатів в нову професію 2433.2 “Аналітик консолідованої інформації” (відповідає Competitive Intelligence Professionals) і нову спеціальність 8.18010015 “Консолідована інформація”. Вони введені в Україну (вперше в СНД) завдяки роботі співробітників кафедри СІ і НУЛПЗ під керівництвом член-кореспондента НАНУ, Заслуженого діяча науки і техніки України, д.т.н., проф. Бондаренко М.Ф. Робочою групою МОН України, основу якої складають співробітники кафедри СІ, розроблено новий наукомісткий галузевий стандарт вищої освіти (ОКХ та ОПП магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.18010015 “Консолідована інформація”), затверджений наказом МОН № 995 від 09.11.2007.

Рішення проблем конкурентної розвідки дозволить побудувати економіку, засновану на знаннях; створити інтелектуальний капітал і підвищити конкурентоспроможність організацій, фірм, підприємств, забезпечити добробут держав і народів; забезпечити сталий розвиток соціальних систем та інтеграцію України в світову спільноту.

У напрямку наукових досліджень кафедри проводяться:

  • д/бюджетні НДР,
  • госп. договірні роботи,
  • міжнародні наукові дослідження,
  • подаються міжнародні наукові проекти. 

Виконані інноваційні проекти та проекти, що виконуються:

  • Моделі глибинних знань і онтології на основі системологічного класифікаційного аналізу.
  • Методи, моделі і технології консолідації інформації та менеджменту знань.
  • Метод та інформаційна технологія моделювання функціональних вимог користувачів до програмного забезпечення.
  • Освітні стандарти підготовки інформаційних аналітиків.
  • Метод імітаційного моделювання бізнес-процесів на моделях Вузол-Функція-Об’єкт.
  • Системологічного дослідження і розвиток соціальних мереж.
  • Аналіз і розвиток методів оцінки інтелектуального капіталу.

Формальні принципи: Нетеоретіко-множинний підхід. Теорія категорій. Топологія. Теорія патернів.

Змістовні принципи: Першочерговість змісту. Вивчення, в першу чергу, системи знань людини і правил виводу; внутрішнього змісту інтелектуальних процесів. Принципи когнітології.

Методологічні установки: системологія (системний підхід нового ноосферного етапу розвитку науки) – основа і вихідний пункт всіх теоретичних побудов. Систематизація знань на основі картини світу. Висновок знань на модельної предсказательной основі. Змістовно-еволюційна дедукція.

Гносеологічні принципи: Вивчення та концептуальне моделювання інтелектуальних процесів шляхом системологічного аналізу та імітації структурних, функціональних і субстанціальних характеристик цих процесів.

Наукові дослідження та розробки кафедри

  1. Інструментальні програмні засоби підтримки, візуалізації та автоматизованого створення концептуальних класифікаційних моделей.
  2. Базовий інструментарій автоматизованого побудови навчальних систем основам довільній дисципліни.
  3. Програмні засоби експертного аналізу екологічної обстановки та підтримки прийняття рішень.
  4. Комплекс програмних систем автоматичної генерації документів, допомоги медпрацівникам і адміністрації установ санаторного типу. (Визнаний найкращим в Україну і прийнятий в якості базового елементу єдиної інформаційної системи медичної служби ЗС України.)
  5. Інформаційно-управляюча система для газової промисловості.
  6. Програмне інструментальне CASE-засіб, засноване на знаннях, для моделювання, аналізу і проектування складних систем (Авторське свідоцтво № 7941).
  7. Інформаційна технологія моделювання вимог до програмного забезпечення
  8. Graph Editor — програмне інструментальний засіб візуалізації графів. Програмний засіб впроваджено і використовується в навчальному процесі в ХНУРЕ.

Основні монографії

  1. Соловйова К.О. Природна класифікація: системологічні підстави. Харків: ХТУРЕ, 1999. 222 с.
  2. Маторін С.І. Аналіз та моделювання бізнес-систем: системологічна об’єктно-орієнтована технологія. Під ред. М.Ф. Бондаренко. Передмова Е.В. Попова (ISBN 966-659-049-2). Харків. ХНУРЕ. 2002. 322с.

Результати наукової діяльності

  1. Розроблено системологічного когнітивний метод концептуального класифікаційного моделювання (системологічного класифікаційний аналіз) довільних, в тому числі слабоструктурованих, проблемних областей для баз знань, баз даних і систем штучного інтелекту. Вперше виведений формальний критерій природної класифікації. Вирішено проблему природної класифікації, що існувала понад 150 років.
  2. Обгрунтовано принципово нове розуміння системного ефекту і “механізму складання” з використанням відносини підтримки функціональної здатності цілого. Нові висновки отримані на основі математичного моделювання концептуальних знань і виявленого в ході дослідження невідомого раніше механізму детермінування властивостей частин властивостями цілого.
  3. Вперше в практиці системних досліджень і об’єктно-орієнтованого підходу до розробки інформаційних систем вирішена проблема узгодження процедур і результатів системного аналізу і об’єктно-орієнтованого проектування. Розроблено об’єктно-орієнтована методологія системологічного аналізу та проектування — OMSAD, а також формалізована UFO (Вузол-Функція-Об’єкт) — технологія аналізу і проектування складних динамічних об’єктів. Даний результат дозволяє створювати CASE-засоби нового покоління, що представляють собою системи, засновані на знаннях.
  4. Вперше вирішена основна проблема об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування, що складається у відсутності методів вибору підходящого набору абстракцій для побудови об’єктних моделей і розробки об’єктних програм. Рішення даної проблеми отримано шляхом створення формально-семантичної адаптивної нормативної системи, що забезпечує розробників алгоритмічним підходом до виявлення необхідного і правильного набору класів і об’єктів.
  5. Досліджено особливості людської системи переробки інформації, що дозволило сформулювати нові перспективні завдання в галузі еволюційного моделювання в інтересах створення систем штучного інтелекту.
  6. Вивчено деякі суттєві особливості феномена людини шляхом проведення системологічного детермінантного аналізу. Побудовано партитивного, генетична і родовідових класифікації людини на основі даних системології, антропології, палеонтології, психології та ін Це дозволило спрогнозувати і обгрунтувати неминучі в найближчому майбутньому еволюційні зміни людини і його екосистеми.
  7. Створена методика, вперше дозволяє отримати і практично використовувати знання про сутність людини (його функціональної здатності та перспективи її еволюції) і виробити конкретні рекомендації з формування нового (ноосферного) людини в інтересах забезпечення сталого розвитку суспільства. Ці знання особливо актуальні у зв’язку з екологічними та іншими глобальними проблемами на нашій планеті.
  8. Виявлено ряд закономірностей структури і властивостей універсуму. Підтверджено фундаментальні філософські та системні підстави, необхідні для побудови єдиної онтологічної картини світу (онтології). В ході досліджень поряд з формально-логічної дедукцією, що використовує формальну логіку формально-логічних абстракцій, застосована змістовно-еволюційна дедукція, що використовує логіку діалектичну сутнісних абстракцій.
  9. Узагальнено поняття системи. Показана перспективність розгляду систем-класів (зовнішніх систем) як функціональних об’єктів за аналогією з конкретними (внутрішніми) системами. Обгрунтовано онтологічний статус систем-класів, що володіють певними властивостями, з використанням даних когнітології, логіки і теорії пізнання, що дозволило подолати забобон онтологічної примітивності світу і вирішити проблему референції — ”чи існують ментальні сутності?”.
  10. Розроблено системологічного метамодель моделювання функціональних вимог у вигляді UML-профілю і системологічного метод ідентифікації функціональних вимог до програмного забезпечення. Розроблені засоби дозволяють отримувати повні, ненадлишкових і взаємоузгоджені вимоги до програмного продукту, які можуть істотно скоротити час і бюджет.

зберегти цю сторінку в PDF