Наукові школи

Наукова школа з телекомунікацій

Керівник наукової школи: доктор технічних наук, професор Володимир Володимирович Поповський. 

Відомі представники наукової школи: професор В.Ф. Олійник, професор В.С. Марчук, професор Л.О. Титаренко, професор Ю.Ю. Коляденко, професор О.В. Лемешко, доцент О.Ю. Євсєєва, доцент Д.В. Агеєв, доцент Є.В. Дуравкін та ін.

Гібридні системи обчислювального інтелекту для аналізу даних, обробки інформації та керування

Наукову школу засновано у 1985 р. в Харківському інституті радіоелектроніки на базі проблемної науково-дослідної лабораторії автоматизованих систем управління. Науковий керівник школи Євгеній Володимирович Бодянський, доктор технічних наук, професор, професор кафедри штучного інтелекту, науковий керівник проблемної НДЛ АСУ Харківського національного університету радіоелектроніки.  

Теплові методи неруйнівного контролю якості матеріалів та виробів: дефектоскопія, дефектометрія та томографія

Заснована у 1976 році на базі Харківського інституту радіоелектроніки доктором технічних наук, професором Володимиром Олександровичем Стороженком, завідувачем кафедри фізики ХНУРЕ, членом Академії наук прикладної радіоелектроніки. Єдина в Україні, яка займається у повному обсязі усіма проблемами активного теплового неруйнівного контролю (АТНК). У 1999 році на базі наукової школи створено НТЦ «Термоконтроль». Вже понад 12 років НТЦ «Термоконтроль» є колективним членом Науково-технічного об’єднання теплової діагностики та неруйнівного контролю при НАН України.

Методи нормалізації, розпізнавання, аналізу та обробки зображень у системах комп’ютерного зору

Наукова школа заснована у 1984 році у Харківському інституті радіоелектроніки ім. акад. М.К. Янгеля на базі кафедри застосування електронних обчислювальних машин як складова частина наукових шкіл професора Ю.П. Шабанова-Кушнаренка та член-кореспондента Академії наук України професора М.Ф. Бондаренка.

Методи та системи дистанційного зондування атмосфери з використанням акустичних та електромагнітних хвиль

Школа дистанційних методів зондування атмосфери акустичними та електромагнітними хвилями в ХНУРЕ заснована на початку 60-х років минулого сторіччя і базується на фундаментальних результатах вітчизняної науки, отриманих академіком О.М. Обуховим, професором М.О. Калістратовою, професором В.І. Татарським  та іншими. Засновником  школи є доктор технічних наук  професор Є.Г. Прошкін.

Ноосферні методології та технології вирішення проблем управління знаннями та конкурентної розвідки

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, Соловйова К.О. Актуальна наукова школа відноситься до нового інформаційного напряму, який бурхливо розвивається на Заході, а також тісно пов’язана з важливими напрямами системного аналізу, штучного інтелекту, інформаційних технологій.

Наукова школа біоніки інтелекту

Основним напрямом досліджень є створення нового покоління засобів обчислювальної техніки на основі відкриття «патентів Природи» – природних механізмів інтелектуальної діяльності людини, створення мозкоподібних ЕОМ, продуктивність яких суттєво перевищує продуктивність сучасної обчислювальної техніки.

Наукова школа з прикладної електродинаміки

Проводилися дослідження з широкого комплексу питань теорії та техніки антен і поширення радіохвиль: статистична теорія антен, адаптивні антенні решітки, антенні укриття і обтічники, антенні вимірювання, антени з нелінійними елементами (НЕ), діагностика фазованих антенних решіток, тропосферні та іоносферні поширення радіохвиль, загоризонтна радіолокація, вплив Землі на зони видимості РЛС.

Радіохвильова й інфрачервона діагностика матеріалів, середовищ і об’єктів

Основним науковим напрямком діяльності є створення новітніх методів і технічних засобів широкоформатної фізико-технічної діагностики функціональних матеріалів електроніки, технологічних середовищ у різних виробництвах, включаючи агропромисловість та біотехнології.

Інтелектуальна обробка інформації

Вченими вперше розроблені теорія і методи проектування спеціалізованих цифрових обчислювачів для швидкої обробки великих інформаційних масивів на підставі нейромережного підходу, сплайн-апроксимації та функціональної регенерації, які надали можливість створити обчислювальні структури нового покоління.