Про кафедру

Навчання

Кафедра готує фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) за напрямом 6.051402 – біомедична інженерія (БМІ), спеціальності 7.05140201, 8.05140201 – біомедична інженерія, 7.05140203, 8.05140203 – інформаційні технології в біомедицині.

Студенти навчаються:

  • розробляти блоки електронних апаратів медичного призначення;
  • проектувати програмовані логічні інтегральні схеми (ПЛІС);
  • використовувати та розробляти функціонально закінчені модулі відображення біомедичної інформації;
  • застосовувати методи підвищення точності вимірювань, а також способи вдосконалення вимірювань;
  • виявляти несправності вузлів електронних приладів та пристроїв;
  • розробляти конструкторську документацію при проектуванні вузлів електронної техніки;
  • розробляти та застосовувати прикладні програми та комп’ютерні технології біомедичного призначення.

Галузі використання знань спеціалістів з БМІ:

  • розробка та експлуатація діагностичного і терапевтичного обладнання та програмного забезпечення;
  • розробка апаратів і систем штучного заміщення органів;
  • розробка комп’ютерних технологій для спортивної та фітнес-медицини;
  • автоматичний аналіз біосигналів;
  • використання наноелектроніки в медицині;
  • математичне моделювання, комп’ютерна графіка та тривимірна візуалізація;
  • розробка програмних продуктів медичного призначення;
  • розробка апаратної частини медичного обладнання.

Наукова діяльність та міжнародне співробітництво

Студенти, аспіранти і співробітники у навчально-науковій роботі використовують унікальні програмно-апаратні засоби біомедичного призначення. Базами кафедри є обласна клінічна лікарня, Інститут медичної радіології АМН України тощо. Вони забезпечують вивчення сучасних медичних апаратів та систем провідних світових компаній – Siemens, General Electrics, Varian, Philips, AGFA. Філія кафедри в УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності надає обладнання власного виробництва, яке застосовують для реабілітації інвалідів.

Зараз науковці виконують 12 науково-дослідних робіт, серед яких і три міжнародні гранти Українського науково-технологічного центру. За останнє десятиріччя видано дев’ять монографій, майже 300 статей, отримано 56 патентів, на конференціях виголошено більше 500 доповідей.

Проводиться підготовка аспірантів і докторантів за напрямами:

  • біологічні та медичні прилади і системи,
  • системи автоматизації проектувальних робіт,
  • фізична електроніка.

За весь період діяльності кафедри підготовлено понад 60 кандидатів та сім докторів наук.

Кафедра БМІ підтримує тісні наукові зв’язки з академічними інститутами, провідними науково-виробничими установами медико-технічної галузі: Інститутом медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМНУ, Інститутом патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка АМНУ, УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності, Інститутом загальної та невідкладної хірургії АМНУ, Національним фармацевтичним університетом, Харківською медичною академією післядипломної освіти, Інститутом дерматології та венерології АМНУ, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Харківським державним медичним університетом, Інститутом кріобіології та кріомедицини НАНУ тощо.

За останні роки співпраця з організаціями та науковими інститутами США, Великобританії, Німеччини, Австрії, Росії, Фінляндії, Канади, Польщі, Чехії стала тіснішою. Завдяки міжнародним науковим грантам дослідницькі лабораторії кафедри отримали обладнання, яке забезпечує розширення спектра наукових досліджень та вдосконалення підготовки педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Один із головних напрямів діяльності кафедри – фундаментальні дослідження і розробка нових електронних пристроїв та систем у сфері медицини, охорони здоров’я і екології.

Під керівництвом професорів А.І. Биха, В.В. Семенця, М.М. Рожицького, О.Г. Авруніна у науково-дослідницьких групах і проблемних лабораторіях вчені розробляють методи і програмно-апаратні прилади функціональної та лабораторної діагностики здоров’я людини, технічні засоби для стереотаксичної хірургії, способи реабілітації інвалідів, прийоми вивчення психофізіологічного стану людини, інформаційного забезпечення інсулінотерапії та фармації, електронні навчальні пристрої, технічне забезпечення агропромислових технологій, програмно-апаратні засоби екологічного моніторингу, за допомогою методів медичної інтроскопії досліджують стан опорно-рухового апарату тощо.

зберегти цю сторінку в PDF