Обговорені питання співпраці університету з німецькими партнерами

09.12.2015

У Харківському національному університет радіоелектроніки відбулась зустріч керівництва вузу з представником Німецького товариства з міжнародного співробітництва (Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit – GIZ).

 У зустрічі взяли участь: в.о. ректора, к.т.н.,    доцент Едуард Рубін,  головний консультант  проекту «Підтримка внутрішньо переміщеніх  осіб» Герхард Реттенбахер (Gerhard  Rettenbacher), професор Мурад Омаров,  проректор з  міжнародного співробітництва Станіслав 

 Ігнатьєв, директор департаменту з  міжнародного співробітництва  Елліна  Мединська.

 Основною ідеєю зустрічі було налагодження  співпраці університету з  німецькім бізнесом,  залучення компаній для роботи зі студентами  та  створення спільних робочих майданчиків  на базі коворкінг центру.

Крім цього саме на основі німецького досвіду в університеті планується впровадження системи дуального освіти, яка вже запущена в Національному технічному університеті «ХПІ».

Герхард Реттенбахер зазначив: «GIZ – організація, що на поточний момент активно підтримує внутрішніх переселенців, особливо в психосоціальній допомозі та організації курсів для кар’єрного переорієнтування. Її оОсновна ідея – співпраця економіки і науки. Уряд Німеччини доручив нам вивчити конфлікти, виявити причини та допомогти у їх вирішенні тимчасово переміщеним особам, місцевим жителям та громаді. Другий напрямок роботи – просування профільної підготовки та перепідготовки фахівців. Головна мета сьогоднішнього візиту – обмін ідеями, що надалі можуть використовуватися при створенні проектів та подаватись на розгляд в бюро. Система діє таким чином: збираються ідеї, розробляються проекти, які далі представляються через Міністерство у GIZ, бюро розглядає ці проекти та далі спільно з міністерством приймають рішення відносно їх фінансування ».

Проблеми є, и їх необхідно вирішувати. Едуард Рубін окреслив одну з них:

«Існує страх у жителів сільської місцевості перед роботом на комп’ютері, як у молодих людей, так і у дорослих. Як депутат обласної ради, я вивчав це питання, їздив в най «складніші» райони Харківщини – Борівський та Вовчанський, там ця проблема особливо помітна. Університет може взяти школи під своє кураторство, особливо ті, де немає викладачів з інформатики. Наші викладачі зможуть розробити навчальний план и їздити для викладання в ці місцевості. Таким чином, ми зможемо підвищити рівень комп’ютерної грамотності, навчити людей не боятися комп’ютерів.

Моє бачення університету: ХНУРЕ – передовий європейський університет. Ми ведемо переговори з фондом «Відродження» щодо фінансової допомоги, для запрошення та залучення до нас професорів и менеджерів вищої школи для спільної побудови плану роботи університету та його процесів. Коли Вишам сказали, що ми переходимо на Болонський процес – це добре, але як туди йти – невідомо. Якщо університет буде базою для такого проекту, ми зможемо її вибудувати у нас для імплементації, розвитку та побудови системи в Україні ».

Німецькі партнери вважають Харків сильним, успішним, прогресивним містом, і сучасний підхід до організації багатьох процесів. Вони впевнені, що допомогти цьому місту – це допомогти всій Україні піднятися і розвиватися у багатьох сферах.

 

зберегти цю сторінку в PDF