Микола Михайлович Калюжний

Освіта та кар’єра

1971 р. – закінчив Саратовський державний університет ім. М. Г. Чернишевського за спеціальністю «Радіофізика і електроніка».

1971 р. – інженер НДІ «Волна» Саратовського об’єднання «Алмаз».

1974 р. – призваний на військову кадрову службу.

1977-1993 рр. – військовий інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, начальник НДЛ кафедри радіоелектронної боротьби Харківської військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Л.О. Говорова (ВІРТА ППО).

1987 р. – закінчив Академічні курси підвищення кваліфікації керівного складу ВІРТА ППО (м. Харків).

1993-2004 рр. – начальник науково-дослідного управління Наукового центру ВПС і ППО при Харківському військовому університеті.

1996 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.04 «Радіолокація і радіонавігація».

2002 р. – старший науковий співробітник за спеціальністю «Радіолокація і радіонавігація».

2004 р. – обраний член-кореспондентом Академії наук прикладної радіоелектроніки (АН ПРЕ).

2004 р. – полковник в запасі, головний конструктор ДП МОУ «НДІ РЕТ».

2004 р. – ветеран Збройних Сил України.

2007 р. – обраний академіком АН ПРЕ.

2008 р. – по т. ч. завідуючий і науковий керівник проблемної НДЛ «Радіомоніторингу і обробки радіотехнічної інформації», ХНУРЕ.

2010 р. – ветеран праці.

2017 р. – Guest Professor of Harbin Engineering University for the duration of five years.

2017 р. – старший викладач кафедри ІМІ за сумісництвом.

Освітня діяльність

Викладає навчальні курси: телекомунікаційні та інформаційні мережі, планування та проектування інформаційних мереж. Керує кваліфікаційними роботами здобувачів.

Наукова діяльність

Основні напрямки наукової діяльності:

• інформаційно-аналітична діяльність із збору, аналізу і узагальнення інформації про об’єкти радіомоніторингу, РЕЗ та їх радіовипромінювання;
• теорія і техніка отримання та обробки сигнальної інформації в умовах апріорної невизначеності;
• принципи, методи і технічні шляхи створення перспективних систем і засобів радіомоніторингу та радіопротидії;
• комплексна обробка сигнальної і координатної інформації про електромагнітно-об’єктову обстановку;
• оцінка ефективності систем і засобів радіомоніторингу електромагнітно-об’єктової обстановки;
• використання радіочастотного ресурсу і ЕМС радіоелектронних засобів.

За даними напрямками під керівництвом і при безпосередній участі автора отримані наступні результати:

• розроблені широкосмугові пристрої панорамного прийому і частотно-часового аналізу невідомих сигналів (1979-1987 р.);
• розроблені високоефективні пристрої і системи формування активних прицільних завад (1985-1992 р.)
• обгрунтовані основні напрямки розвитку засобів РЧМ і РЕБ в Програмах озброєння (1993-2004 г.);
• розроблена експертна система моделювання і комплексної оцінки електромагнітно-об’єктової обстановки (2001-2007 р.);
• створена інформаційно-аналітична система «РЕСУРС» підтримки прийняття рішень з планування і використання радіочастотного ресурсу країни (2006-2010 р.);
• розроблено методичний апарат і проведені вимірювання основних характеристик та параметрів прийомних пристроїв існуючих станцій радіоконтролю типу АІК-СП, АІК-СП6 і UMS-100 (2011 р.);
• створена IT- технологія (методологія, база знань, база даних) оцінки ефективності функціонування національних систем радіочастотного моніторингу (2010-2012 р.)
• створена IT- технологія підтримки прийняття рішень при плануванні систем і веденні радіочастотного моніторингу електромагнітно-об’єктової обстановки (2012-2014 р.)
• створена IT- технологія комплексного озпізнавання радіовипромінюючих об’єктів методами статистичної радіотехніки і штучного інтелекту (2015-2017 р.).

Ефективність усіх розробок офіційно підтверджена військовими, полігонними та відомчими випробовуваннями, у тому числі при виконанні дослідних бойових задач на Центрально – європейському ТВД (7 раз) і дальніх морських походах на Тихоокеанському ТВД (3 рази).

Стаж наукової діяльності більше 30 років. Брав участь у випробуваннях нових зразків озброєння і військової техніки на Балхашському, Донгузському полігонах і на полігоні Капустин Яр (СРСР).

Підготував 4 кандидатів наук. Є науковим керівником 2 здобувачів.

Приймав участь у виконанні більше 100 НДДКР, у більшості з яких був науковим керівником.

Міжнародна діяльність

2001-2007 рр. – за наказами Держкомпанії «Укроборонекспорт» і Харківського військового університету був головним конструктором науково-технічного проекту «Експертна система розпізнавання невзаємодіючих об’єктів», виконаного за технічним завданням Південно-західного науково-дослідного інституту електронної техніки (м. Ченду, КНР) у відповідності з Контрактом № H153UAJ/E017D15K POE-30/046-2001 від 5 вересня 2001 р.

З  2016 г. бере участь в організації та реалізації співробітництва в науковій і освітній сферах між ХНУРЕ та Харбінським інженерним університетом (ХІУ, м. Харбін, КНР); між ХНУРЕ та Циндаоським університетом (ЦУ, м. Циндао, КНР), у тому числі у 2018-2021 рр. керівництво виконанням проекту з госпдоговору №18 від 04.06.2018 р. між ХІУ та ХНУРЕ.

Нагороди та премії

За досягнуті результати в науково-технічній діяльності нагороджений орденом, 13 медалями і 5 відзнаками, багаторазово заохочувався дипломами, преміями і грамотами.

Публікації та патенти

Автор і співавтор більше 200 наукових праць, включаючи 2 монографії, 87 статей і 22 винаходи, 5 із яких впроваджені в зразки озброєння і військової техніки. Автор 24 авторських свідоцтва і патентів