Микола Михайлович Калюжний

Микола Михайлович Калюжний
Завідуючий проблемною НДЛ, старший викладач кафедри інформаційно-мережної інженерії (за сумісництвом), кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Освіта та кар’єра

1971 р. – закінчив Саратовський державний університет ім. М. Г. Чернишевського за спеціальністю «Радіофізика і електроніка».

1987 р. – закінчив Академічні курси підвищення кваліфікації керівного складу Військової інженерної радіотехнічної академії (ВІРТА) ППО (м. Харків).

1996 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.04 «Радіолокація і радіонавігація».

2002 р. – старший науковий співробітник за спеціальністю «Радіолокація і радіонавігація».

2004 р. – обраний член-кореспондентом Академії наук прикладної радіоелектроніки (АН ПРЕ).

2007 р. – обраний академіком АН ПРЕ.

2017 р. – Guest Professor of Harbin Engineering University for the duration of five years.

2004 р. – ветеран Збройних Сил України.

2010 р. – ветеран праці.

1971 р. – інженер НДІ «Волна» Саратовського об’єднання «Алмаз».

1974 р. – призваний на військову кадрову службу.

1977-1993 рр. – військовий інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, начальник НДЛ кафедри радіоелектронної боротьби ВІРТА ППО.

1993-2004 рр. – начальник науково-дослідного управління Наукового центру ВПС і ППО при Харківському військовому університеті.

2004 р. – полковник в запасі, головний конструктор ДП МОУ «НДІ РЕТ».

2008 р. – по т. ч. завідуючий і науковий керівник проблемною НДЛ «Радіомоніторингу і обробки радіотехнічної інформації» ХНУРЕ.

2017 р. – старший викладач кафедри ІМІ за сумісництвом.


Освітня діяльність

Викладає навчальні курси: телекомунікаційні та інформаційні мережі, планування та проектування інформаційних мереж. Керує дипломними роботами спеціалістів.


Наукова діяльність

Основні напрямки наукової діяльності:

– інформаційно-аналітична діяльність із збору, аналізу і узагальнення інформації про об’єкти радіомоніторингу, РЕЗ та їх радіовипромінювання;

– теорія і техніка отримання та обробки сигнальної інформації в умовах апріорної невизначеності;

– принципи, методи і технічні шляхи створення перспективних систем і засобів радіомоніторингу та радіопротидії;

– комплексна обробка сигнальної і координатної інформації про електромагнітно-об’єктову обстановку;

– оцінка ефективності систем і засобів радіомоніторингу електромагнітно-об’єктової обстановки;

– використання радіочастотного ресурсу і ЕМС радіоелектронних засобів.

За даними напрямками під керівництвом і при безпосередній участі автора отримані наступні результати:

– розроблені широкосмугові пристрої панорамного прийому і частотно-часового аналізу невідомих сигналів (1979-1987 р.);

– розроблені високоефективні пристрої і системи формування активних прицільних завад (1985-1992 р.)

– обгрунтовані основні напрямки розвитку засобів РЧМ і РЕБ в Програмах озброєння (1993-2004 г.);

– розроблена експертна система моделювання і комплексної оцінки електромагнітно-об’єктової обстановки (2001-2007 р.);

– створена інформаційно-аналітична система «РЕСУРС» підтримки прийняття рішень з планування і використання радіочастотного ресурсу країни (2006-2010 р.);

– розроблено методичний апарат і проведені вимірювання основних характеристик та параметрів прийомних пристроїв існуючих станцій радіоконтролю типу АІК-СП, АІК-СП6 і UMS-100 (2011 р.);

– створена IT- технологія (методологія, база знань, база даних) оцінки ефективності функціонування національних систем радіочастотного моніторингу (2010-2012 р.)

– створена IT- технологія підтримки прийняття рішень при плануванні систем і веденні радіочастотного моніторингу електромагнітно-об’єктової обстановки (2012-2014 р.)

– створена IT- технологія комплексного озпізнавання радіовипромінюючих об’єктів методами статистичної радіотехніки і штучного інтелекту (2015-2017 р.).

Ефективність усіх розробок офіційно підтверджена військовими, полігонними та відомчими випробовуваннями, у тому числі при виконанні дослідних бойових задач на Центрально – європейському ТВД (7 раз) і дальніх морських походах на Тихоокеанському ТВД (3 рази).

Стаж наукової діяльності більше 30 років. Брав участь у випробуваннях нових зразків озброєння і військової техніки на Балхашському, Донгузському полігонах і на полігоні Капустин Яр минулого СРСР. Підготував 3 кандидатів наук. Являється науковим керівником 2 пошукачів. Приймав участь у виконанні більше 100 НДДКР, у більшості з яких був науковим керівником.


Міжнародна діяльність

2001 – 2007 за наказами Держкомпанії «Укроборонекспорт» і Харківського військового університету головний конструктор науково-технічного проекту «Експертна система розпізнавання не взаємодіючих об’єктів», виконаного за технічним завданням Південно-західного науково-дослідного інституту електронної техніки (м. Ченду, КНР) у відповідності з Контрактом № H153UAJ/E017D15K POE-30/046-2001 от 5 вересня 2001 р.

2016 г. – по т. ч. участь в організації та реалізації співробітництва в науковій і освітній сферах між ХНУРЕ та Харбінським інженерним університетом (м. Харбін, КНР) між ХНУРЕ та Циндаоським університетом (М. Циндао, КНР).


Нагороди та премії

За досягнуті результати в науково-технічній діяльності нагороджений орденом, 13 медалями і 5 відзнаками, багаторазово заохочувався дипломами і грамотами.


Публікації та патенти

Автор і співавтор більше 190 наукових праць, включаючи 1 монографію, 72 статті і 18 винаходів, 5 із яких впроваджені в зразки озброєння і військової техніки.