Наукова школа з теорії телекомунікаційних систем

Засновник наукової школи: доктор технічних наук, професор Поповський Володимир Володимирович.

Відомі представники наукової школи:

доктори наук: професор Олійник В.Ф., професор Марчук Л.А., професор Титаренко Л.О., професор Лемешко О.В., професор Коляденко Ю.Ю., професор Євсєєва О.Ю., професор Агеєв Д.В., професор Гаркуша С.В., професор Шостко І.С., доцент Дуравкін Є.В., доцент Москалець М.В.;

кандидати наук: доцент Єременко О.С., доцент Євдокименко М.О., доцент Коваленко Т.М., доцент Радівілова Т.А. та ін.

Напрями наукових досліджень:

методи оптимального управління та оцінювання стану телекомунікаційних систем (ТКС) на основі використання динамічних (диференційних) формалізмів та структур;

теоретичні основи структурно-функціональної побудови інфокомунікаційних систем та управління їх ресурсами на основі використання тензорної методології досліджень;

розробка систем управління послугами в багатосервісних, в т.ч. хмарних мережах, методів верифікації мережних протоколів на основі використання методів штучного інтелекту та апарату Е-мереж;

теоретичні основи проектування та реструктуризації телекомунікаційних систем та мереж на основі використання багатошарових графів;

методи забезпечення якості обслуговування та відмовостійкості мереж майбутніх поколінь на підставі оптимізації процесів управління трафіком та маршрутизації;

дослідження статистичних характеристик трафіка в телекомунікаційних мережах на основі теорії фракталів та самоподібних процесів;

моделі та методи забезпечення інформаційної та мережної безпеки в ТКС, розробка систем оцінки ризиків, пошуку вразливостей та виявлення мережних атак;

методи та технології управління частотно-часовим ресурсом в безпроводових мережах 4G та 5G.

Найбільш вагомі наукові досягнення:

  1. Формування загальної структури теорії телекомунікаційних систем, її математичних основ, напрямків наповнення та розвитку на основі принципів та постулатів загальної теорії систем та концепції «Правил системної політики». Побудова системи математичних моделей телекомунікаційних систем, які адекватно відображають їх структурні та функціональні характеристики.
  2. Розробка симпліціальних багатовимірних моделей ТКС для оцінки показників зв’язності, структурної складності та неоднорідності.
  3. Розробка диференціальних стохастичних моделей ТКС, що відображають динаміку зміни стану мережних елементів, фрагментів мережі або систем в цілому, дозволяючи оцінити такі властивості ТКС, як керованість, стійкість, оптимальність тощо.
  4. Тензорні моделі ТКС, що забезпечують можливість інваріантного представлення системи в цілому та процесів, що в ній протікають, для розв’язання задач управління трафіком, в т.ч. маршрутизації та швидкої перемаршрутизації, профілювання трафіка та резервування мережних ресурсів із забезпеченням якості обслуговування як за множиною показників мережної продуктивності (NP), так і за показниками якості сприйняття (QoE) на рівні користувачів.
  5. Методи адаптивної просторово-часової обробки сигналів у складній сигнально-завадовій обстановці у системах мобільного зв’язку на основі використання антенних решіток. Методи впровадження технологій Smart-aнтен у системах мобільного зв’язку та безпроводового доступу. Моделі та методи багатостанційного множинного доступу на основі активного використання просторових, поляризаційних, часових фізичних ресурсів систем мобільного зв’язку.
  6. Методики і методи забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) в дуельних ситуаціях і групуванні радіоелектронних пристроїв. Методи забезпечення ЕМС, адаптовані до безпроводових систем та мереж 3G і 4G. Пропозиції з приводу модернізації вибору робочих режимів і конструкції антен.
  7. Методи забезпечення ефективного використання систем абонентського радіодоступу типу Bluetooth, DECT, Wi-Fi, Wi-MAX, LTE в напрямку впровадження адаптивних ППРЧ, систем MIMO.
  8. Розробка пропозицій щодо впровадження концепції фіксовано-мобільного зв’язку (FMS), повністю оптичних систем, концепції мереж наступних поколінь (NGN) та подальший розвиток платформи 4G, IMS та SOA.

За час існування наукової школи захищено 10 докторських та понад 50 кандидатських дисертацій переважно з наукових спеціальностей 05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі, 05.12.13 – радіотехнічні пристрої та засоби телекомунікацій; видано 7 монографій, із них 4 – за кордоном, 8 підручників з грифом МОН, більше 200 статей та понад 300 доповідей на конференціях (у тому числі закордонних рівня IEEE та Scopus). Розроблені технічні рішення захищені більше ніж 20 патентами на винахід та корисну модель. Виконано більше 20 НДР.

Представники наукової школи організували та щорічно проводять з 2014 року Міжнародна IEEE-конференція «Problems of Infocommunications. Science and Technology, (PICS&T)», з 2015 року Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми електромагнітної сумісності перспективних безпроводових мереж зв’язку, (ЕМС)», з 2010 року відкритий науковий семінар «Проблеми математичного моделювання телекомунікаційних систем» (ПММ-ТКС), а з 2010 року видається е-журнал «Проблеми телекомунікацій», який включено до переліку фахових видань МОН України.