Харківський інститут радіоелектроніки

Інститут у 70–80-х роках ХХ ст.

За п’ять років існування вишу практично на всіх кафедрах сформувалися наукові колективи, здобули освіту і досвід учені, які здатні вирішувати важливі науково-технічні завдання.
Професорсько-викладацький колектив ХІРЕ налічував 491 особу, серед яких було 14 докторів наук, професорів, 121 доцент та 152 кандидати технічних наук.

Покращилася матеріально-технічна база інституту, був створений другий обчислювальний центр, встановлено сім ЕОМ, до парку машин додалися «Урал-4», «Урал-2», «Луч», «Наірі» та вісім аналогових машин типу МН-7. У 1971 р. виш придбав машину «Урал-14Д», створив спеціалізовану лабораторію з парком клавішних обчислювальних машин на 30 робочих місць.

Структура вишу

Рішенням колегії МВССО УРСР від 8.05.1970 р. із метою подальшого вдосконалення структури вищих навчальних закладів, зміцнення кафедр і поліпшення їх навчально-методичної і науково-дослідної роботи 1 липня 1970 р. були ліквідовані кафедри теплотехніки та радіофізики. Відповідно до рішення колегії МВССО УРСР від 13.06.1970 р. «Про організацію та реорганізацію кафедр і факультетів вузів МВССО УРСР» та наказу ХІРЕ № 368-р від 13.08.1970 р. факультет автоматики перейменований у факультет систем управління (декан — В. В. Свиридов), кафедра автоматики і телемеханіки — в кафедру автоматики (в. о. завідувача — В. В. Свиридов, Є. Я. Іванченко, В. В. Свиридов), кафедра приладів та пристроїв автоматики — в кафедру технічних засобів систем управління.

1 вересня 1970 р. було створено кафедри мікроелектроніки (завідувач — В. К. Дущенко), конструювання радіотехнічних систем (Є. Г. Прошкін), конструювання електронних обчислювальних машин (Є. Я. Іванченко). Наказом ХІРЕ № 262-р від 22.06.1970 р. для організованого впорядкування роботи курсів із підвищення кваліфікації та відповідно до вказівок МВССО УРСР і обласного комітету КПУ при навчальній частині вишу було відкрито відділення з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для АСУП, гідрометеослужби та фізики (начальник — В. А. Фролов).

Згідно з рішенням колегії МВССО УРСР від 13.06.1970 р. та наказом ХІРЕ № 27-р від 18.01.1971 р. у лютому 1971 р. радіотехнічний факультет розділений на факультет конструювання радіоапаратури і радіотехнічний. У зв’язку з організацією нового факультету здійснено розподіл. Так до факультету конструювання радіоапаратури (декани — С. Я. Карнарук, М. П. Кисляков) увійшли кафедри:

  • конструювання радіоапаратури (В. Г. Григоренко);
  • технології виробництва радіоапаратури (С. І. Кудінов);
  • конструювання радіотехнічних систем (Є. Г. Прошкін);
  • мікроелектроніки (В. К. Дущенко, Б. Г. Бондар);
  • технології приладобудування (П. Д. Дудко);
  • механіки (Г. П. Жданов);
  • інженерної графіки (В. І. Кузьмін);
  • хімії (В. П. Півненко);
  • іноземної мови (Ю. А. Янс).

Радіотехнічний факультет складався із кафедр: радіоприймальних пристроїв (О. І. Губернаторов), радіопередавальних пристроїв (М. Ф. Лагутін), антенно-фідерних пристроїв (А. П. Дорохов), радіовимірювань (В. Д. Кукуш), теоретичних основ радіотехніки (В. В. Толстов).

Факультет електроніки у своєму складі мав кафедри: технічної електроніки (І. П. Огороднійчук), електронних приладів (Є. С. Хорошайло), фізики (В. Г. Червов), фізики НВЧ (О. І. Терещенко), фізики плазми (Б. М. Булгаков), фізичних основ електроніки (Б. М. Булгаков), конструювання та технології виробництва електронних приладів (Л. Г. Лисенко).
До факультету систем управління входили кафедри теоретичної кібернетики (І. В. Кузьмін), технічної кібернетики (О. А. Волков, Е. О. Дєдіков), технічних засобів систем управління (В. О. Михайлов), автоматики (Є. Я. Іванченко, В. В. Свиридов), економіки й організації промислових підприємств (В. Г. Новіков).

Факультет обчислювальної техніки (декани — А. Г. Мурашко, Н. А. Бондаренко) об’єднував кафедри математичних машин дискретної дії (А. Г. Євдокимов), обчислювальної математики (Ю. Г. Стоян), математичного моделювання (Ю. П. Шабанов-Кушнаренко), вищої математики (С. Д. Берман, М. Г. Сарнавський), електротехніки (проф. В. В. Смеляков), електронних обчислювальних машин, фізичного виховання (М. С. Клещенко), охорони праці (Є. О. Литвиненко, Є. М. Лазаренко).

Харківський інститут радіоелектроніки

Урочисте засідання. У президії (зліва направо): перший секретар Харківського обкому КПУ В. П. Мисниченко, ректор В. Г. Новіков, секретар парткому проф. В. В. Свиридов, перший секретар Дзержинського РК КПУ В. П. Дуравкін та інші, 1981 р.

На початку 70-х років ХХ ст. Харківський інститут радіоелектроніки готував молодих спеціалістів за сімома спеціальностями. Варто зауважити, що підготовка радіоінженерів у Харкові не зосереджувалася лише в ХІРЕ — майбутні фахівці цього профілю (спеціальності «Радіотехніка», «Конструювання і технологія виробництва радіоапаратури», «Промислова електроніка») навчалися і на радіотехнічному факультеті ХПІ, а з 1952 р. радіофізиків готували ще й на радіофізичному факультеті ХДУ. Щоб ліквідувати паралелізм у підготовці радіоспеціалістів за рішенням колегії МВССО УРСР від 29.01.1971 р. та наказом міністра № 487 від 28.06.1971 р. у Харківському політехнічному інституті було ліквідовано радіотехнічний факультет. У зв’язку з цим кафедри основ радіотехніки і радіоапаратури разом зі штатом викладачів (всього 155 осіб) переведено до ХІРЕ. До вишу також перейшли науково-дослідні групи кафедри основ радіотехніки, які працювали за міжнародними геофізичними проектами, проблемна науково-дослідна лабораторія «Радіотехніка» (керівник — проф. Б. Л. Кащеєв), кафедральна науково-дослідна група радіоапаратури (доц. Б. Г. Бондар), Балакліївська польова лабораторія. Було передано наукове та навчальне обладнання, вимірювальні прилади. Робота науково-дослідних колективів кафедри основ радіотехніки проводилася в радіофізичному корпусі ХПІ до закінчення будівництва навчально-лабораторного корпусу «І».

У вересні у складі ХІРЕ організовано кафедру основи радіотехніки (завідувач — проф. Б. Л. Кащеєв), кафедральна науково-дослідна група радіоапаратури увійшла до складу кафедри радіопередавальних пристроїв, поповнилися новими співробітниками кафедри мікроелектроніки, антено-фідерних пристроїв, радіоприймальних пристроїв, конструювання радіоапаратури, технології виробництва радіоапаратури, конструювання радіотехнічних систем.

Студенти ХПІ четвертого-шостого курсів (загалом 355 осіб), які навчалися на денному і вечірньому відділеннях за фахом «Радіотехніка», «Конструювання та технологія виробництва радіоапаратури», були переведені у ХІРЕ. Водночас студенти цих курсів (232 особи), які опановували спеціальність «Радіофізика», переведені у ХДУ, а студенти за фахом промислова електроніка (128 осіб) — у ХПІ.